Упрощенная HTML-версия
58
2.2 Здобутки В.Л. Кирпичова на посаді директора Харківського
практичного технологічного інституту (1885–1898 рр.)
Організаційна діяльність В.Л. Кирпичова розпочалася у 1885 р. і пов’язана
з призначенням директором ХПТІ. Затвердження його кандидатури не було
випадковим, цьому сприяли вагомі передумови. Для їх розуміння доцільно
дослідити історію створення технологічного інституту в Харкові.
Ідея необхідності організації вищого технічного навчального закладу
з’явилася ще в 1870 р, коли Міністр фінансів М.Х. Рейтерн доручив
Навчальному комітету СПбТІ обговорити питання доцільності організації в
країні ще одного технологічного інституту. У ході дискусії було вирішено, що
потреба в такому навчальному закладі суттєва, а оптимальним місцем для
заснування нового навчального закладу є Харків
6
с. 7]. У грудні того ж
року два професори СПбТІ – І.О. Вишнеградський та М.П. Ільїн прибули до
Харкова з метою вивчення промислового потенціалу міста, у якому мало
розпочатися будівництво нового інституту
с. 12]. Результатом поїздки
став детальний звіт, який широко цитувався в «Матеріалах до історії
Харківського політехнічного інституту»
с. 7–12]. Учені підтвердили
доцільність відкриття інституту саме в Харкові, знайшли необхідну земельну
ділянку. Відповідно до домовленостей Харківське міське товариство купило її
на власні кошти
с. 11]. Незважаючи на те, що М.Х. Рейтерн сподівався
відкрити інститут уже протягом 1872–1873 рр., це сталося майже через
15 років.
У окремих джерелах головною причиною затримки вважається Російсько-
Турецька війна, яка на значний час переключила політичну увагу на вирішення
низки інших проблем
с. 14;
с. 26]. Однак військові дії розпочалися
значно пізніше і тривали лише два роки (1877–1878 рр.), тож не могли бути
6
Навчальний комітет СПбТІ вважав, що новий технічний виш необхідно будувати в одному
з Південних чи Східних міст Російської імперії, які мають розвинуту промисловість, а також
університети, які б сприяли підбору викладацьких кадрів і надали б необхідне навчально-
методичне забезпечення. Цим вимогам найбільше відповідали Одеса, Харків та Казань.
Однак саме Харківський регіон вважався найбільш перспективним
с. 6].