Упрощенная HTML-версия
57
Як член Навчального комітету при міністерстві, Віктор Львович також
займався рецензуванням підручників для технічних училищ. Він вважав, що
основу будь-якого навчального посібника мають складати лише основні,
найважливіші аспекти науки, а не нагромадження великої кількості незначних
деталей
с. 116]. Одночасно із цим В.Л. Кирпичов брав активну участь у
модернізації навчального процесу безпосередньо в СПбТІ
с. 14].
Отже, період з кінця 70-х до початку 80-х рр. ХІХ ст. був для вченого
надзвичайно плідним як у науковій, так і у громадській роботі. Завдяки своїм
науково-освітнім роботам уже в середині 1880-х рр. Віктор Львович мав
надзвичайно високу репутацію серед науково-технічних кіл країни, а його
лекції користувалися винятковою популярністю серед слухачів СПбТІ. У
1884 р. В.Л. Кирпичова навіть запросили прочитати курс прикладної механіки в
Інституті цивільних інженерів
с. 14].
У 1885 р., у зв’язку з відкриттям ХПТІ, постала необхідність у пошуку
директора новоствореної установи. І.О. Вишнеградський, який входив до Ради
при Міністерстві народної освіти й користувався там значним авторитетом,
наполіг на кандидатурі В.Л. Кирпичова. На думку вченого, Віктор Львович
своїми особистими якостями найбільше підходив на цю посаду.
І.О. Вишнеградський, який з перших днів клопотав про утворення ХПТІ і
входив до складу всіх комісій, що протягом 15 років утворювалися з цього
приводу (від першої постановки питання до офіційного відкриття), не хотів,
щоб посаду директора дали сторонній людині. У цьому контексті його
рекомендації були цілком логічним кроком. На той час В.Л. Кирпичов та
І.О. Вишнеградський були близько знайомі вже майже двадцять років. Іван
Олексійович добре знав характер і кваліфікацію свого вихованця і міг
поручитися за нього перед міністерством.
Тож в червні 1885 р. Віктор Львович переїхав до Харкова, де йому було
доручено здійснити необхідні заходи для відкриття інституту в цьому ж році
с. 4–5]. 1 липня того ж року імператорським наказом В.Л. Кирпичова було
призначено директором ХПТІ.