Упрощенная HTML-версия
146
значну частину творчої енергії на підготовку нового покоління науковців та
інженерів. Зважаючи на число учнів В.Л. Кирпичова та їхні значні наукові
досягнення, є всі підстави вважати, що науковцю вдалося виконати навіть
більш складне завдання. Віктор Львович заклав науково-освітні традиції в
трьох найбільш розвинутих освітніх центрах Російської імперії (Харків, Київ,
Санкт-Петербург), чим сприяв формування декількох наукових шкіл у названих
регіонах.
3.2 Науково-освітній доробок та його роль у підготовці інженерних
кадрів
Науково-освітні роботи В.Л. Кирпичова пов’язані з викладацькою
діяльністю вченого, яка відігравала визначну роль у науково-освітньому
просторі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Тож його освітні праці в історії
технічної науки та освіти відіграють не менш важливе значення, ніж його
наукові студії.
Біографічний аналіз свідчить, що саме викладацька робота найбільше
приваблювала Віктора Львовича. Так науково-дослідна робота В.Л. Кирпичова
мала несталий характер і часто поступалася місцем його організаторській
діяльності, яка поглинала значну частину часу й не дозволяла проводити
наукові дослідження на «повну силу». Натомість викладацьку роботу
В.Л. Кирпичов ніколи не полишав. Часто він навіть брав на себе додаткові
навчальні дисципліни, заміщуючи вакантні викладацькі посади. Окрім того, від
адміністративної роботи вчений зрештою відмовився (за власним бажанням), а
викладацькою роботою із задоволенням займався і далі.
Освітній доробок В.Л. Кирпичова настільки переплітається з науковими
студіями, що часто неможливо встановити, що саме задавало основний тон у
його роботі. Праці, які публікувалися вченим як результат наукової діяльності,
згодом ставали складовою його навчальних посібників та лекційних курсів. І
навпаки, деякі з навчально-методичних публікацій, присвячених питанням
графічної статики та опору матеріалів, сприймалися науково-технічною