Упрощенная HTML-версия
147
спільнотою як цілком самостійні наукові роботи. Деякі з них згодом
неодноразово перевидавалися як у періодичній науково-технічній літературі,
так і окремими самостійними працями.
Яскравою ілюстрацією може слугувати питання подібності в роботах
В.Л. Кирпичова. Теорії подібності вчений присвятив кілька наукових робіт
. Разом із тим, ще за два роки до першої публікації вченого
, у
якій він довів теорію подібності геометрично подібних тіл, окремі аспекти цієї
теорії вже входили до лекційного циклу з будівельної механіки, що в той час
читався вченим у СПбТІ
. Згодом явищу подібності геометрично
подібних тіл було присвячено самостійний розділ у підручниках Віктора
Львовича з опору матеріалів, де, поміж іншим, учений активно
«відшліфовував» формулювання доведеного ним у 1874 р. закону
с. 54–62].
Робота «Зайві невідомі у будівельній механіці», на думку вченого, взагалі
була навчальним посібником для спецкурсу на інженерному відділенні КПІ.
Однак метод визначення напружень у статично невизначених системах,
запропонований В.Л. Кирпичовим, набув значного визнання в науково-
технічних колах країни, тож цю роботу цілком можна класифікувати як наукову
монографію
54
. Схожа ситуація з невеличкими брошурами, виданими касою
взаємодопомоги студентів СПбПІ за участю В.Л. Кирпичова
. Будучи
лише окремими розділами лекційного курсу «Будівельної і прикладної
механіки», який заслужений професор читав у СПбПІ, вони отримали
неймовірне визнання серед інженерно-технічної та наукової громадськості. Так
робота «Побудова картини швидкостей та картини прискорень для пласких
механізмів»
витримала кілька перевидань (у тому числі і в науково-
технічній періодиці)
.
Зважаючи на зазначене, дисертант мусив з обережністю структурувати
весь творчий доробок В.Л. Кирпичова, розмежувавши наукові та навчальні
54
Що і було зроблено дисертантом.