Упрощенная HTML-версия
205
практичне життя. Навколо цієї проблеми точилася дискусія, зокрема президент
АН УРСР О.В. Палладін зазначав, що головним недоліком науково-дослідної
роботи інституцій відділу сільськогосподарських наук було незадовільне,
повільне впровадження результатів наукової діяльності у аграрне виробництво
країни. Він також констатував всі недоліки організації наукової роботи
сільськогосподарських інституцій, названі на вересневому пленумі партії [148,
арк. 10]. Відповідно, за логікою керівництва Академії наук та ЦК КПРС і ЦК
КПУ, сільськогосподарські інституції мали за рік прискорити впровадження
власних результатів у практичне життя, перебудувати науково-дослідну
діяльність з метою поширення товарів народногосподарського значення.
Реорганізація науково-дослідної роботи згідно з рішеннями ХІХ з’їзду
ЦК КПРС, вересневого пленуму ЦК КПРС та жовтневого пленуму ЦК КПУ,
потребувала значного часу, оскільки більшість проблем, які розробляли
інституції відділу сільськогосподарських та біологічних наук, досліджували з
початку п’ятої п’ятирічки (1951–1956 рр.).
Критичні зауваження академіка, президента АН УРСР О.В. Палладіна та
вченого секретаря О.Н Щербаня викликали жвавий обмін думок, серед яких
зазначалося, що уряд УРСР та партія недостатньо оцінила значення
сільськогосподарських інституцій АН УРСР. Зокрема, директор Інституту
генетики і селекції АН УРСР М.М. Кулєшов наголосив, що вся робота відділу
сільськогосподарських наук спрямована на теоретичне обґрунтування і
розробку практичних методів рівня врожайності. Фактично у цьому напрямку
Інститут повністю виконував покладені завдання, незважаючи на критику
стосовно недостатнього впровадження наукових результатів. Відзначаючи
основні проблеми відділу сільськогосподарських наук, М.М. Кулєшов
акцентував увагу на проведені комплексних досліджень у галузі кліматології,
результати яких мали б стати основою для науково-дослідної роботи галузевих
інституцій. Він наголошував на проблемі друку праць, монографій, дисертацій
та рекомендацій колгоспам і радгоспам в інститутах сільськогосподарського
профілю та рекомендував покращити їх видання з метою поширення