Упрощенная HTML-версия
206
результатів науково-дослідної роботи [148, арк. 16–18]. Враховуючи зазначені
недоліки, директор Інституту генетики та селекції вважав діяльність установ
відділу задовільною, а тому не вбачав причин критики збоку Президії Академії
та партійного керівництва.
Директор філії АН УРСР у Львові Й.З. Штокало, висвітлюючи науково-
дослідну роботу установ під його керівництвом, акцентував увагу на
важливості досліджень Інституту агробіології. Упродовж 1950–х рр. вчені цієї
інституції проводили низку досліджень проблем врожайності, боротьби з
шкідниками та біохімії сільськогосподарських тварин. Й.З. Штокало зазначав,
що за результатами дослідження Інституту були подані рекомендації до
Міністерства сільського господарства УРСР, де основі цих заходів мали
розробити план впровадження у виробництво [148, арк. 24–25]. Зокрема, вчені
Інституту встановили, що обробіток ґрунту під яру пшеницю, гречку,
кукурудзу у західних областях УРСР при більшій густоті посівів збільшує
врожайність на 4 ц/га. Спільно з Інститутом фізіології рослин та агрохімії було
досліджено вплив використання компостів органічних відходів і торфу з
місцевими джерелами фосфоритів на врожайність зернових. У результаті
отримано на 3,2 ц/га більше врожаю, а методику рекомендовано
використовувати у сільському господарстві західних областей УРСР [148,
арк. 60].
Разом із тим, він відмічав негативну тенденцію в позиції згаданого
міністерства про перетворення Інституту в дослідну станцію. Відповідно, з
цією метою, за ініціативи уряду проводилися заходи щодо подальшого
скорочення матеріально-технічної та експериментальної бази і трансформації
Інституту агробіології філії АН УРСР у Львові [148, арк. 30]. Незважаючи на
обставини, що складалися навколо Інституту, Й.З. Штокало відмітив, що
установа продовжуватиме розвиток досліджень проблем сільського
господарства на території західної України.
Негативних відгуків стосовно діяльності зазнали й інші установи відділу
сільськогосподарських наук. Незважаючи на результати досліджень з пошуку