Упрощенная HTML-версия
198
вважали недопустимим утворення розриву зі світовою наукою, що
відображалося у поглядах Т.Д. Лисенка. Фактично у зв’язку з цим розпочалася
сесія ВАСГНІЛу наприкінці серпня 1948 р. та АН УРСР восени 1948 р., на якій
було піддано критиці діяльність українських вчених у галузі генетики, селекції,
ботаніки, зоології, а праці Т.Д. Лисенка були висвітлені у позитивному руслі, як
основоположні в аграрній та біологічній науках [188, с. 211–212]. Як наслідок
дослідження у галузі генетики проводилися за вченням Т.Д. Лисенка, які у
1950–х рр. негативно позначилися на розвитку аграрної галузі, зокрема у
тваринництві. Запровадження вченим схрещення племінних порід великого
рогатої худоби з неплеміними завдала значної шкоди народному господарству.
Відповідно до рішень серпневої сесії ВАСГНІЛ 1948 р. та постанов
АН УРСР у структурі відділу сільськогосподарських наук було створено дві
постійно діючі комісії – з рослинництва та тваринництва. Їхнім головним
завданням була координація науково-дослідної роботи у галузях рослинництва
і тваринництва. Результатами діяльності цих комісій стало проведення низки
конференцій з нагальних питань у галузі сільського господарства та розробка
рекомендацій з покращення культивування різних сортів рослин та виведення
нових порід тварин [336, с. 16].
Завершення повоєнної п’ятирічки, яке відбувалося під критикою
радянської влади відділів біологічних та сільськогосподарських наук, стало
своєрідним підсумком організаційної побудови науково-дослідної роботи
інституцій АН УРСР у сільськогосподарській галузі. На наступну п’ятирічку
(1951–1956 рр.) установи агробіологічного призначення вже організували
основні напрями діяльності відповідно до всесоюзних, республіканських та
внутрішньоакадемічних завдань. За цим же принципом було сформовано план
на наступні п’ять років.
По завершенню післявоєнної п’ятирічки Інститут фізіології рослин та
агрохімії розробив новий план науково-дослідної роботи на 1951–1956 рр.
Зокрема, вчені установи поставили перед собою розв’язання трьох основних
проблем: 1) підвищення продуктивності всіх сільськогосподарських рослин;