Стр. 197 - novorodovskiy-vv-k

Упрощенная HTML-версия

197
генетики і селекції були названі псевдонауковими, а вчені зазнали тиску з боку
радянської влади. Під критику потрапили низка видатних науковців у галузях
біологічних та сільськогосподарських наук, зокрема: І.І. Шмальгаузен,
Д.К. Третьяков, М.Г. Холодний, Д.К. Зеров, М.М. Гришко, В.Я. Юр’єв,
І.М. Поляков, Л.М. Делоне та інші. Разом із тим Президія АН УРСР прийняла
постанову, згідно з якою формувалися нові завдання відділів
сільськогосподарських та біологічних наук. Перш за все Президія звільнила з
керівних посад вчених-біологів, зокрема: академік М.М. Гришко звільнений з
посади голови відділу сільськогосподарських наук, а виконуючим обов’язки
обрано академіка П.А. Власюка; академік Д.К. Третьяков звільнений з посади
голови відділу біологічних наук, натомість виконуючим обов’язки назначено
академіка П.О. Свіриденка; Д.К. Третьяков був звільнений з посади директора
Інституту зоології; від виконання обов’язків звільнено завідуючого відділом
Інституту зоології І.І. Шмальгаузена, директора Інституту ботаніки –
М.Г. Холодного, завідуючого відділу Інституту генетики і селекції –
І.М. Полякова. Крім того, було прийнято рішення про реорганізацію мережі
науково-дослідних інституцій відділів біологічних та сільськогосподарських
наук, шляхом формування інститутів рослинництва, тваринництва і економіки
сільського господарства, а також через ліквідацію лабораторії цитогенетики в
Інституті генетики і селекції та відділу генетики в Інституті зоології. У свою
чергу, звільнення наукових кадрів та реорганізація мережі спричинила перегляд
планів роботи відділів сільськогосподарських та біологічних наук [75, арк. 2–4].
Перш за все критика відділів сільськогосподарських та біологічних наук у
1948 р. пов’язана з діяльністю радянського вченого-аграрія, академіка
АН УРСР, АН СРСР та ВАСГНІЛу Т.Д. Лисенка. Зокрема, його вчення про
яровизацію було основоположним для подальших досліджень, а, відповідно, всі
інші вчення, які суперечили тому, зі сторони радянської влади та наукової еліти
вважалися антинауковими. Запропоновані заходи яровизації, чеканки
бавовника та посадки картоплі влітку були розкритиковані низкою вчених,
зокрема П.Н. Константиновим, О.О. Любищевим та П.І. Лісіциним. Вони