Упрощенная HTML-версия
159
У зв’язку з необхідністю комплексних вивчень проблем ботаніки, у тому
числі сільськогосподарської, з метою вирішення урядових завдань стосовно
підвищення врожайності, у 1926 р. на засіданні Президії Укрнауки було
схвалено рішення про перетворення кафедри ботаніки в Інститут ботаніки. Це
пояснювалося необхідністю розгорнути комплексну наукову роботу у галузі
ботаніки, у тому числі сільськогосподарської. Тому науково-дослідна кафедра
НКО УСРР перетворилася в Інститут, який згодом увійшов до структури ВУАН
[352, с. 35]. Укрнаука планувала утворити науково-дослідну установу, мета
якої – об’єднання всіх інституцій, які ведуть дослідження у галузі ботаніки.
Відповідно, у підпорядкування майбутнього Інституту мали увійти Ботанічний
та Акліматизаційний сади [159, с. 203]. Пізніше, у 1927 р., розпочав діяльність
науково-дослідний Інститут ботаніки, побудований на основі Ботанічного
кабінету та Гербарію ВУАН, утворених ще у 1921 р. [359, с. 15–16].
Упродовж 1927–1931 рр. Інститут був у віданні Наркомату освіти УСРР
[359, с. 7]. В умовах централізації науково-дослідної роботи та формування
розгалуженої мережі наукових інституцій ВУАН, метою яких було всебічне
дослідження практичних наукових проблем, Українською ботанічною нарадою,
яка відбулася у травні 1931 р., прийнято постанову про передачу Інституту
ботаніки у підпорядкування ВУАН. Крім того, нарада прийняла рішення про
планування Інститутом досліджень у галузі ботаніки у межах УСРР. Для
уникнення паралелізму в роботі науково-дослідних установ усі ботанічні
інституції, які входили до біо-ботанічного циклу, були об’єднанні та
підпорядковувалися одній науково-дослідній установі – Інституту ботаніки [97,
арк. 1–4].
У 1933 р. Інститут налічував три сектори: 1) сектор морфології,
систематики та ботанічної географії, який, у свою чергу складався з
9 лабораторій (морфології, систематики і ботанічної географії, геоботаніки,
бріології, ліхенології, мікології, альгології, анатомії рослин, цитології та
ембріології), гербарію вищих рослин, ботанічного музею, ботанічного саду;
2) сектор фізіології рослин, до структури якого входило 4 лабораторії (фізичної,