Упрощенная HTML-версия
160
хімічної фізіології, біології сільськогосподарських рослин, біології лісових
рослин); 3) сектор акліматизації рослин з 2 лабораторіями (плодово-ягідних
рослин, лікарських рослин/нових культур) та Акліматизаційним садом [30,
арк. 34–39]. У 1933 р. до його структури входили 8 кафедр. Фактично, після
об’єднання всіх інституцій ботанічного спрямування, в Інституті було
сформовано чітку систему проведення комплексних наукових досліджень у
галузі ботаніки, зокрема й сільськогосподарських рослин.
Чергова реорганізація Інституту ботаніки у 1934 р. сприяла розширенню
напрямів своєї роботи завдяки приєднанню до її структури кафедр біо-
ботанічного циклу, зокрема: фізичної фізіології рослин, хімічної фізіології
рослин, генетики, біології рослин сільського та лісового господарства,
систематики квіткових рослин та акліматизації з акліматизаційним садом [359,
с. 17]. Таким чином, усі науково-дослідні інституції ВУАН, які у1920–х –
поч. 1930–х рр. вели дослідження у галузі ботаніки, стали структурними
підрозділами Інституту ботаніки, що позитивно вплинуло на якість, швидкість
та матеріально-технічне забезпечення досліджень наукових проблем,
пов’язаних із сільським господарством.
Відповідно до структури Інституту здійснювалося планування науково-
дослідної роботи. Зокрема, основними проблемами, які він мав досліджувати у
роки другої п’ятирічки, були такі: 1) підвищення врожайності; 2) вивчення та
запровадження нових культур у промисловості і сільському господарстві; 3)
кормова проблема для сільськогосподарських тварин; 4) лісництва; 5)
озеленення міст; 6) методологічні проблеми [97, арк. 1–4]. Окремі аспекти
названих проблем, пов’язаних із аграрною галуззю, досліджувалися і в роки
першої п’ятирічки, а саме підвищення врожайності, введення нових культур
рослин у сільське господарство та підготовка кормової бази для тваринництва.
Отже, фактично всі проблеми, вирішенням яких займався Інститут ботаніки,
повністю або частково були пов’язані із сільським господарством.
У роки першої п’ятирічки радянська влада перед академічною наукою
поставила завдання розвивати економічного потенціалу країни на основі