Упрощенная HTML-версия
162
під нього та під інші зернові культури зрошувані системи з подальшими
вдосконаленням і модернізацією залишаються дієвими і до сьогодні.
3.4. Організація і здійснення науково-дослідної роботи в галузі
зрошуваного землеробства (1956–1990 рр.)
Соціально-економічні умови для інтенсифікації науково-дослідної
роботи в 1956–1969 рр. визначилися розробленою ще в довоєнні роки
інвестиційною політикою, яка спрямовувалась на пріоритетний розвиток
важкої промисловості та транспорту країни [262]. Однією з тенденцій стало
запровадження міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції,
забезпечення високого рівня спеціалізації господарств, що створило основу
для індустріалізації сільськогосподарських технологій [31].
На липневому пленумі ЦК КП(б)У 1960 р. приділено особливу увагу
ефективному веденню землеробства із своєчасним внесенням добрив та
застосуванням обробітку ґрунту у різних ґрунтово-кліматичних зонах УРСР
[221, арк. 69; 222, арк. 2].
Для подальшого успішного виконання завдань з розширення
сільськогосподарського виробництва необхідно було підвищити науково-
теоретичний рівень досліджень у землеробстві та посилити зв’язки науки з
практичним їх впровадженням у колгоспах і радгоспах різних зон УРСР. З
цією метою ЦК КПУ і РМ УРСР 10 травня 1956 р. затверджено постанову
«Про заходи поліпшення роботи науково-дослідних установ з сільського
господарства», за якою Президія АН УРСР постановила 15 червня 1956 р.
ліквідувати Відділ сільськогосподарських наук [255]. Відповідно до цієї
постанови з метою підвищення теоретичного рівня дослідної справи
виконано реорганізацію існуючих науково-дослідних установ і створено
низку науково-дослідних інститутів та дослідних станцій як комплексних
наукових установ, які могли забезпечити зональні потреби розвитку
сільського господарства [192, арк. 52–65].