Упрощенная HTML-версия
50
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВОГО
ПРОСТОРУ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
Завданням другого розділу є з’ясування основних передумов
формування індивідуальних рис та особливостей І. Я. Горбачевського, огляд
його життєвого шляху, аналіз праць та наукових відкриттів.
2.1. Основні етапи становлення І. Я. Горбачевського як
вченого-біохіміка
Поява сучасних досліджень з історії розвитку біохімії створює
передумови для осмислення наукової спадщини та діяльності багатьох
науковців минулого, зокрема І. Я. Горбачевського.
І. Я. Горбачевський – доктор медичних наук, професор, декан
медичного факультету Карлового університету в Празі, ректор цього
університету, член Санітарної Ради Чеського Королівства, Найвищої Ради
здоров’я Австро-Угорщини у Відні, довічний член Палати Панів
Австрійського Парламенту, дійсний таємний радник Імператора, перший
міністр здоров’я Австро-Угорщини, ректор Українського Вільного
Університету у Відні й Празі. Крім того, він дійсний член ВУАН з 6 квітня
1925 року. У 1899 році обраний дійсним членом Наукового товариства імені
Тараса Шевченка, почесний член його математично-природописно-лікарської
секції, відомий і невтомний громадський діяч і великий патріот України [119,
с. 57].
Багата наукова спадщина І. Я. Горбачевського досі маловідома в Україні
і становить значний інтерес, особливо з питань біохімії. Вивчення доробку та
усвідомлення вченого як людини енциклопедичних знань уможливлюють
наукові категорії історичного часу, пов'язаного лише з людиною і
суспільством, історичної пам'яті, яка зберігає події, факти життя і діяльності,