Упрощенная HTML-версия
176
На посаді голови управи товариства «Музей визвольної боротьби
України»І. Я. Горбачевський залишався до 1935 р., встигаючи багато зробити.
За цей час було зібрано кошти для закупівлі будинку під музей, щоб
розмістити там понад 700 тисяч експонатів із часу визвольних змагань [53,
с. 16].У постанові від 21 червня 1934 р. було ухвалено заснувати при Музеї
визвольної боротьби України бібліотеку імені академіка І. Я. Горбачевського
на знак вшанування його 80-літнього ювілею. До статуту внесено доповнення,
що до управи товариства, крім членів, яких обирають загальні збори,
належить представник від Наукового товариства ім. Шевченка у Львові [69,
с. 12].
У 1938 р. Музею визвольної боротьби України вдалось купити
триповерховий будинок недалеко від центру Праги. У цій споруді розмістили
величезну колекцію експонатів, що розповідали про боротьбу українського
народу за державність [53, с. 18]. Так збулась одна з найбільших мрій
І. Я. Горбачевського.Але надто суворими були історичні реалії того часу.
Незабаром знову почалася війна. У 1945–1947 рр. радянські спецслужби
вивезли з Праги величезну збірку музейних реліквій. Загалом вона становить
вагому частку з багатої скарбниці української культури [73, с. 80].
Роль Музею визвольної боротьби в формуванні української спільноти й
свідомості була надзвичайно високою. Він забезпечив концентрацію
інформації щодо боротьби українського народу за незалежність, допоміг в
налагодженні інформаційного обміну й об’єднанні української наукової та
культурної еліти у Празі, що відобразилась на зусиллях українців у боротьбі
за власну державу.
Підсумовуючи викладене, можемо стверджувати, що багатогранна
громадська діяльність І. Я. Горбачевського принесла значні результати. Його
зусилля відобразились, зокрема, на активізації діяльності Наукового
Товариства імені Шевченка, створенні Українського вільного університету й
тривалому керуванні цією установою, важливість якої для українців в