Упрощенная HTML-версия
159
ніякого офіційного статусу в організації не було. Товариства складалось з
філологічної, історико-філософської та математично-природописно-лікарської
секцій і видавало «Записки Наукового товариства ім. Шевченка». Для
продовження видавничої діяльності в 1897 р. засновано окремий збірник для
математично-природописно-лікарської секції [222, с. 81]. З 1897 р. остання
секція видавала друкований орган «Збірник», що став першим українським
журналом із природничих наук. Протягом 1898–1901 рр. вийшло п’ять
випусків «Збірника математично-природописно-лікарської секції», одним з
авторів яких був І. Я. Горбачевський, а в 1899 році вперше він був вибраний
до дійсних членів товариства [73, с. 17].
Професор І. Я. Горбачевський брав активну участь у діяльності
Товариства з перших днів його заснування, створював та підтримував
ініціативи, налагоджував широкі контакти з українською науковою та
культурною громадськістю, що дозволяло існувати цілісному соціуму
українських науковців того часу. Наукове товариство діяло, його учасники
систематично відзначались значними науковими здобутками. Синтез сечової
кислоти, здійснений І Я. Горбачевським, визнано одним з найбільших
наукових досягнень Наукового товариства ім. Шевченка [222, с. 82].
Теоретичні здобутки науки пов’язувались з практичним використанням
знань та навиків на користь людям. За сприяння І. Я. Горбачевського при
Науковому товаристві ім. Шевченка організовано Лікарську комісію, яка
стала першою українською медичною організацією, створеною у 1898 році.
До лікарської комісії також належали Є. Озаркевич, І. Я. Горбачевський,
Щ. Сельський, О. Дакура, О. Черняхівський, В. Бехтерєв, С. Морачевська,
М. Кос та ін. [137, с. 43].
Наука й громадська діяльність існували в житті І. Я. Горбачевського
поруч, як складові цілісного поля діяльності професора. Незважаючи на
значну зайнятість науковою та педагогічною діяльністю в Празі, він знаходив
час та сили для участі в українському науковому та громадському житті