Упрощенная HTML-версия
61
ювіляра одним з піонерів та найкращих діячів вітчизняної статистики Півдня
Росії. С. І. Лисенко, виступаючи від Одеського губстатбюро, довів, що
А. С. Бориневич гідний не тільки звання літописця культури Півдня країни,
він є знаковою постаттю навіть серед її творців. Представники медичної
галузі міста вчені Медичного інституту, члени Товариства Одеських лікарів
відзначили демографічні дослідження вченого, які є дійсно корисними для
розвитку медичної галузі. Центральне статистичне управління України, гідно
оцінивши науково-практичний внесок А. С. Бориневича, прийняло рішення
обрати вченого почесним членом Колегії Центрального статистичного
управління, а також розмістити в залі засідань Колегії його портрет [4; 232].
Президія Губвиконкому міста Одеси постановила відзначити вельми корисну
науково-практичну діяльність Антона Самійловича в галузі статистики,
нагородити його іменним годинником з належним надписом, а також
сприяти в друкуванні останніх статистико-демографічних праць вченого.
Колеги А. С. Бориневича зазначали, що велика любов Антона
Самійловича до статистичної діяльності, а також глибокі теоретичні пізнання
в галузі статистики та демографії вносили постійний живий інтерес в його
практичну роботу. Віддаючи багато сил науковій та практичній діяльності в
галузі статистики, він не тільки приймав активну участь у громадському
житті Одеси, а й знаходив час для вивчення наукової літератури та матеріалів
статистичних досліджень, щоб завжди бути в курсі останніх досягнень в
галузі теоретичної статистики.
З 1926 р. вчений вирішує повністю зосередитися на викладацькій
діяльності, проте продовжує консультування статистичних органів, а також
друкує праці «Предварительные данные по переписи 1925 и 1927 гг.» (1928),
«Рост населения г. Одессы» (1930). В 1931 р. А. С. Бориневич став
завідувачем новоствореної кафедри статистики і математики Одеського
кредитно-економічного інституту (бувший Одеський інститут народного
господарства). Вагомий науковий доробок вченого був високо оцінений: в
1935 р. ВАК СРСР присвоїла йому вчене звання професора, в травні 1938 р.