Упрощенная HTML-версия
62
А. С. Бориневича було затверджено у вченому ступені кандидата
економічних наук, а в жовтні 1938 р. – доктора економічних наук (обидва
вчених ступені присуджувалися без захисту дисертацій). В 1939 р. на
засіданні Вченої Ради інституту вченого було одноголосно висунуто
кандидатом в члени Академії наук УРСР [276].
На посаді завідувача кафедри А. С. Бориневич веде науково-методичну
роботу, готує до друку праці «Обзор учебников по статистике» (1931),
«Бюджет времени студентов ОКЭИ» (1935), «Теория статистики. Учебник»
(1941), тощо. На жаль, вищезгадані праці не були надруковані, однак
численні машинописні та рукописні екземпляри активно використовувалися
як студентами вузу, так і викладачами, а також адміністративним
персоналом. В 1941-1942 роках в зв’язку з евакуацією вузу Антон
Самійлович знаходився без роботи, в 1942-1943 роках викладав на
юридичному факультеті Одеського університету, а в 1944 р. вченого було
поновлено на посаді завідувача кафедрою статистики і математики
поверненого з евакуації Одеського кредитно-економічного інституту.
Помер А. С. Бориневич 3 грудня 1946 року на 92-му році від запалення
легень. Поховано Антона Самійловича на Другому Християнському цвинтарі
в Одесі [165]. Детальна хронологія життя і діяльності А. С. Бориневича
представлена у Додатку В.
Відомий статистик і демограф залишив по собі багато фактів, які
свідчать про його внутрішні переконання та ставлення до своєї роботи і
життя. Варто навести роздуми А. С. Бориневича про цифри. «К цифрам мы
относимся с глубоким уважением, мы верим в цифры и говорим языком
цифр…». Вчений неодноразово висловлював побажання, щоб «мова цифр»
завжди сприяла розвитку економічного життя Одеси. «Мечты и иллюзия
преходящи, цифры – вечны», вважав Антон Самійлович [336]. Як
стверджували вітчизняні економісти А. О. Богаченко та В. І. Можаровський,
Антон Самійлович не був «кабінетним вченим». Він невпинно працював над
розширенням статистичних досліджень, прагнучи залучити до них не тільки