Упрощенная HTML-версия
195
Дослідження епістолярної спадщини А. С. Бориневича довело роль
самоосвіти в його житті, а також надало змогу простежити основні етапи
вибору ним напрямів наукової діяльності, окреслити ключові фактори впливу
на науково-дослідницьку діяльність вченого досягнень вітчизняної і
зарубіжної статистичної науки. Стійкі соціально-психологічні орієнтири
дозволили майбутньому вченому у складних життєвих реаліях заслання та
перших років життя після нього сформувати підґрунтя реалізації власної
соціальної програми. Період 1881–1887 рр. став основою пошуку молодим
статистиком шляхів використання математичних, економічних, географічних
знань для проведення найскладніших статистико-демографічних досліджень,
освоєння новітніх прикладних методик задля застосування їх на практиці.
Знаковими були дослідження соціально-економічних процесів, розпочаті
після заслання, основним результатом яких став статистичний опис
Богодухівського повіту. Завдяки йому А. С. Бориневич набув репутації
висококваліфікованого фахівця в галузі статистики і демографії.
?
Творчим злетом у житті А. С. Бориневича став одеський період,
що розпочався у 1887 р. з діяльності на посаді повітового статистика.
Обійнявши у 1890 р. в Одесі посаду завідувача міського статистичного бюро
(з самого початку його створення), вчений активно запроваджує
широкомасштабні
статистико-демографічні
дослідження
соціально-
економічного життя міста. Діяльність одеського статистичного бюро була
високо оцінена як у вітчизняних наукових колах, так і за кордоном. В Одесі
А. С. Бориневич очолив і здійснив 1 грудня 1892 року масштабний науково
обґрунтований одноденний перепис населення, загальні риси методології
якого і на сьогодні є актуальними. Він отримав високу оцінку в науковій
літературі тих часів і сучасності. Водночас вагомий доробок в дослідженнях і
розвитку сільськогосподарської галузі склали праці вченого зі статистики
сільського господарства. Вони сформували основу для його подальшої
розбудови в Одесі і на прилеглих територіях.