Упрощенная HTML-версия
32
биологии», «Природа», «Український ботанічний журнал», «Вісник
сільськогосподарської науки», «Почвоведение» та ін.
Отже, джерельна база є достатньою для розв’язання поставлених у
дисертаційному дослідженні завдань. Її аналіз засвідчує, що у своїй сукупності
зазначенні вище групи джерел є документальним забезпеченням проблеми
дослідження, а комплексне їх використання стало підставою для досягнення
мети авторської розвідки. Опрацьована історіографічна література і джерельна
база щодо життєвого шляху, зокрема наукової діяльності Є.М. Лавренка,
засвідчує, що з різних причин творча спадщина дослідника не була предметом
системного й цілісного історико-наукового дослідження, яке б вичерпно
презентувало внесок ученого в розвиток світової науки.
1.3. Методологія дослідження
Дисертація є історико-науковим біографічним дослідженням, яке
здійснювалося на основі методологічних принципів, загальних для історичної
науки. У сучасній світовій історіографії існує чимало методологічних напрямів,
і кожний учений постає перед проблемою вибору прикладів для пізнання
минулого, які незалежно від його волі й бажання вимагають сприйняття
результатів і цінності попередніх досліджень. Методологія історії науки
покликана зробити цей вибір свідомим, а отже сприяти зростанню загальної
наукової культури, підвищенню фахового рівня істориків науки.
Загалом методологічні підходи до пізнання досліджуваної теми
визначилися специфікою об’єкта та предмета дослідження, його метою й
завданнями.
Підгрунтям дисертаційного дослідження стали принципи історико-
педагогічного пізнання, як об’єктивність, історизм, науковість, які мають
об’єктивний зміст, базуються на реальній дійсності, неупередженому
розвиткові науки та суспільства.
Принцип історизму є одним з основних методологічних положень і дає
змогу вивчати складні суспільні явища в хронологічній послідовності,