Упрощенная HTML-версия
31
архів цього закладу було евакуйовано до м. Семипалатинська і під час його
транспортування сталася пожежа.
Вивчення архівних фондів ДАХО не дало позитивних результатів. На
думку автора дисертаційного дослідження, причини криються у тому, що
основний масив документів харківського періоду було передано в ЦДАВО
України при переведенні столиці з Харкова до Києва.
Дисертаційне
дослідження
присвячене
науковій
спадщині
та
організаційній діяльності конкретно взятої особи, тому першорядною групою
джерел до вивчення теми вважаємо матеріали особового походження. Значну
допомогу в розкритті життєдіяльності Є.М. Лавренка надало ознайомлення з
його особистим архівом, документами та речами, що зберігаються у фонді 996
СПФ АРАН, Ботанічного інституту імені В.Л. Комарова РАН.
Основу джерельної бази для написання дисертаційного дослідження
склали наукові праці Є.М. Лавренка [75, с. 1–672], вивчення яких дало змогу
відтворити цілісну картину наукових інтересів і здобутків автора, його
світогляду. Винятково важливе значення мають неопубліковані праці вченого.
Важливим джерелом для відтворення індивідуальних рис характеру
Є.М. Лавренка, його людських якостей стали спогади сучасників, учнів і колег
дослідника. Низка статей провідних ботаніків є важливим джерельним
матеріалом для дослідження біографії вченого (про що йдеться підрозділі
«Історіографія досліджень»).
Важливим джерелом історичного дослідження є періодичні друковані
видання (журнали, газети, бюлетені) з фондів Національної бібліотеки імені
В.І. Вернадського НАН України, ННСГБ НААН, Інституту ботаніки імені
М.Г. Холодного НАН України. У процесі дослідження опрацьовано 24
періодичні видання (різні за назвами) упродовж 1921–2010 рр. Серед наукових
періодичних видань, які слугують вирішенню проблеми цього дослідження,
журнали «Ботанический журнал», «Известия АН СССР», «Известия
Государственного географического общества», «Советская ботаника»,
«Бюллетень Московского общества испытателей природы», «Журнал общей