Упрощенная HTML-версия
148
М.І. Вавилов, О.О. Соколовський, О.Г. Шліхтер. Всі вони у своїх
наукових працях розглядають аграрні питання.
Власне, концептуальна модель В.І. Вернадського щодо розвитку
науки була реалізована під час створення Української академії наук як
цілісної системи дослідницьких національних установ, покликаних
усебічно розвивати наукові напрями.
Таким чином, науково-організаційна робота В.І. Вернадського в
Україні була така ж плідна, як і наукова діяльність. Усупереч важким
умовам громадянської війни Українська академія наук розгорнула свою
діяльність, розвинулася і зміцніла. Цьому значною мірою сприяла та
повага і авторитет, які здобув Вернадський в Україні, де високо
оцінювали його наукову роботу і де його діяльність з організації науки
отримала повне визнання широкої громадськості. М.Г. Холодний
відмічав: «Перебування Володимира Івановича в Україні було
нетривалим, але його короткочасна робота залишила глибокий слід в
науковому житті цієї частини нашої великої країни. Українська
радянська громадськість завжди з вдячністю пам'ятатиме, що перші
камені в основу Академії наук були закладені руками В.І. Вернадського»
[16, с. 65].
3.4. Популяризаційно-просвітницька діяльність вченого для
потреб сільськогосподарських знань
У необхідності просвітницької діяльності В.І. Вернадський не раз
переконався працюючи у 1890-1891 рр. в експедиції В.В. Докучаєва для
дослідження ґрунтів Полтавської губернії. Обертаючись у полтавських
інтелігентських колах, вчений зазначав: «Просто диво, яка маса тут
хороших людей, що цікавляться наукою, мистецтвом, життям...». І разом
з тим його непокоїла пасивність цих людей («всі вони сидять в кутках,
один одного мало знають і не беруться за ту справу, якої від них можна