Упрощенная HTML-версия
56
їхнього органічного зв’язку із загальнонауковими та іншими методами
дослідження.
Безсумнівно, в процесі історичних розвідок першочергового значення
набуває орієнтація на закони історичного розвитку. Водночас на результати
дослідження важливий вплив здійснюють загальнонаукова та філософська
методології. Теоретико-методологічну базу дослідження склали наукові праці
В. І. Вернадського
, який заклав підвалини наукової методології історичних
наук. Як зазначав учений, «история науки и ее прошлого должна критически
составляться каждым научным поколением, и не только потому, что меняются
запасы наших знаний о прошлом, открываются новые документы или находятся
новые приемы восстановления былого. Необходимо вновь научно перерабатывать
историю науки, вновь исторически уходить в прошлое потому, что благодаря
развитию современного знания, в прошлом получает значение одно и теряет
другое. Каждое поколение научных исследователей ищет и находит в истории
науки отражение научных течений своего времени. Двигаясь вперед, наука не
только создает новое, но и неизбежно переоценивает старое, пережитое»
1
c. 132]. Основою інтересів В. І. Вернадського було тверде переконання в тому, що
історико-наукові дослідження органічно пов’язані з прогресом науки та техніки,
які сприяють формуванню і розвитку наукового світогляду особистості. Він
стверджував, що неможливо з упевненістю і ясністю думки йти далі, не
відтворивши історичної ретроспективи й реального значення ідей, уявлень і
побудов науки.
На формування дослідницьких позицій автора значний вплив здійснили
наукові праці В. А. Вергунова, який вперше розробив загальні методологічні
підходи до вивчення еволюції вітчизняних сільськогосподарської науки та
дослідної справи, надав сучасну інтерпретацію багатьох складних явищ і фактів
на тлі соціально-економічних і суспільно-політичних викликів епохи
.
При встановленні загальних закономірностей становлення і розвитку механізації
1
Вернадский В. И. Из истории идей / В. И. Вернадский // Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. – К.,
2011. – Т.1, кн. 2. – С. 129–141.