Упрощенная HTML-версия
55
Серед серійних видань значний інтерес для дослідження представляли такі:
«Українські вчені-аграрії ХХ ст.», «Аграрна наука України в особах, документах,
бібліографії». Так, серія «Українські вчені-аграрії ХХ ст.» включає книги «Вчені у
галузях механізації, електрифікації та меліорації», «Вчені у галузі тваринництва»,
«Вчені тваринники», що містять біографічні нариси про деяких відомих
дослідників, характеризують їх внесок у розроблення теоретичних і
методологічних основ механізації та автоматизації тваринництва УРСР
досліджуваного періоду, науково-організаційне забезпечення галузі.
Таким чином, використання різноманітних груп джерел, їх порівняльний
аналіз і узагальнення дали можливість встановити закономірності становлення та
розвитку наукової думки в механізації та автоматизації у тваринництві УРСР в
20–80-ті роки ХХ ст., відстежити еволюцію теорії і методології проектування,
конструювання, експлуатації та ремонту техніки для тваринницьких ферм,
особливості вдосконалення науково-організаційного забезпечення галузевих
досліджень
у
контексті
соціально-економічних,
суспільно-політичних,
загальнонаукових і технологічних чинників, характерних для відповідних
історичних періодів.
1.3 Методологія дослідження
Методологічна база дослідження визначалася, передусім, специфікою його
об’єкта і предмета, метою та завданнями. Об’єктивний аналіз становлення і
розвитку наукових засад механізації та автоматизації у тваринництві УСРР/УРСР
в 20–80-ті роки ХХ ст. уявлявся можливим лише за умови їхнього дослідження в
конкретних історичних умовах і зв’язках, що позначилися на певних етапах
розвитку суспільства. Це вимагало звернення до принципу історизму,
застосування якого в наукових дослідженнях ґрунтується на використанні ряду
притаманних йому переваг, а саме універсальності, доступності та зручності у
використанні, необмеженості хронологічних і просторових відрізків наукового
пошуку, різноманітності арсеналу взаємодоповнюючих історичних методів,