Упрощенная HTML-версия
182
створено у 1918–1927 рр. – Сільськогосподарський вчений (науковий)
комітет України і перші НДІ, у 1927–1930 рр. – Науково-консультаційну Раду
Наркомзему УСРР і мережу НДІ з подальшим формуванням їхнього
керівного осередку – Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук.
Реформування сільського господарства УСРР згідно з директивами
керівних органів сприяло поширенню багатопільних сівозмін. Відбулось
скорочення площі орних угідь з недосконалими трипільними сівозмінами
завдяки їхній заміні досконалішими. Пасовища поступились різним видам
пару – чорному та зайнятим: кукурудзяному, конюшиновому, картопляному,
баштанному. Для вирішення проблеми виробництва кормів і переведення
худоби на стійлове утримання відбулись найконструктивніші зміни у
тогочасному землеробстві шляхом впровадження багатопільних громадських
сівозмін та часткової механізації агротехнологічних процесів. Упродовж
1917–1929 рр. селяни УСРР розширили на 67,3% обсяги продуктивного
землекористування, що свідчить про успішний розвиток вітчизняного
сільськогосподарського виробництва, але саме колективізація стала на заваді
реалізації принципово нових задумів селянських громад.
Розширення земельних угідь здебільшого позитивно вплинуло на
розвиток
сільського
господарства
[188, арк. 10].
Посівні
площі
сільськогосподарських культур набули тенденції до збільшення: якщо у
1909–1916 рр. вони становили 19 260–19 641 тис. дес., у 1920–1923 рр.
відмічено їх зниження до 14 386–17 110 тис. дес., то у 1928–1929 рр. вони
збільшились до 25 217–25 403 тис. дес. [262, с. 5, 27], що забезпечило стрімке
підвищення виробництва зерна на 5,5 млн. т.
3.3. Науково-організаційні основи трансформації сівозмін у
соціально-економічних умовах 1930–1955 рр.
На початку 1930-х років відбувалися глибинні перетворення сільських
територій, які змінили життєвий побут і господарський напрям, що