Упрощенная HTML-версия
120
РОЗДІЛ 3
РОЗВИТОК НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАСАД ДОСЛІДЖЕННЯ І
ЗАСТОСУВАННЯ СІВОЗМІН В УКРАЇНІ
Розвиток науково-організаційних засад дослідження і застосування
сівозмін в Україні пов’язаний з кардинальними змінами його теоретичного та
методологічного підґрунтя, що зумовлено низкою соціально-економічних,
суспільно-політичних та технологічних чинників. Цей період поєднав у собі
кілька етапів, які вирізнялись специфікою соціально-економічної
кон’юнктури, пріоритетними науковими напрямами та методами їх
розроблення. Соціально-економічні умови розвитку науково-організаційних
засад дослідження і застосування агрофітоценозів в Україні, як штучних
угруповань сільськогосподарських культур, забезпечені зміною аграрного
напряму держави, позитивним аспектом якого був перерозподіл
національного прибутку на користь сільського господарства. Землеробство у
цей період розвивалось від теоретичного до концептуально-теоретичного
рівня, де у системі його наукового знання центральне місце відведено
концепціям та науково-дослідним програмам. Окремі вчені та загалом вищі
навчальні заклади і науково-дослідні установи дотримувались певного
стратегічного напряму удосконалення теоретико-методологічних основ
системи
сівозмін,
який
визначають
науково-дослідні програми.
Фундаментальні завдання, які вирішували провідні вчені та наукові
колективи, стимулювали творчий пошук науково-дослідних установ і
визначили на багато років вперед тематику науково-дослідних робіт.
3.1. Наукове обґрунтування чергування сільськогосподарських
культур у 1884–1919 рр.
Як критерій демаркації розвитку наукового обґрунтування чергування
сільськогосподарських культур розглядали їх інституалізацію. Під