Упрощенная HTML-версия
80
наукову еліту країни. Для провідних науковців, що працювали в передових
біологічних напрямках, кінець 1930-х років був складним періодом. На той
час значна частина вчених зазнала репресій, а тих, які працювали,
примушували брати участь у комісіях, зборах тощо, на яких приймали
постанови з оголошенням діяльності репресованих злочинною (наприклад,
М.К. Кольцов, О.Г. Дояренко, Чаянов О.В. та багато ін.).
У січні 1939 р. у газеті «Правда» було опубліковано статтю, в якій
назвали злочинною наукову діяльність академіка ВАСГНІЛ, члена-
кореспондента АН СРСР М.К. Кольцова. Для перевірки діяльності
М.К. Кольцова було створено спеціальну комісію [221] до складу якої
входив, зокрема А.О. Сапєгін. У висновках, які підготували й підписали
члени комісії, було вказано на недоцільність наукової тематики із
спадковості та євгеніки. Ураховуючи ці висновки Президія АН СРСР 29
квітня 1939 р. ухвалила реорганізувати Інститут експериментальної біолоігії,
а його директора М.К. Кольцова залишити в одній з лабораторій нового
інституту [221]. Наприкінці 30-х років унаслідок уже широко розгорнутої
кампанії проти М.І. Вавилова ускладнилися умови праці і в Інституті
генетики АН СРСР. У 1940 р. академіка М.І. Вавилова репресували, але на
той час (з весни 1939 р.) А.О. Сапєгін вже працював у Києві.
2.4. Робота в Академії наук УРСР
Із переїздом до Києва розпочався новий етап у житті академіка
А.О. Сапєгіна. Труднощі цього етапу (1939 р. – квітень 1946 р.) були
пов’язані з такими подіями, як Вітчизняна війна 1941-1945 рр., евакуація до
м. Уфа, повернення до Києва. У цей складний час А.О. Сапєгін як другий
віце-президента АН УРСР виявив непересічний талант організатора науки.
15-17 березня 1939 р. відбулися загальні збори Академії наук УРСР, на
яких була прийнята ухвала про створення чотирьох відділів у складі Академії