Упрощенная HTML-версия
81
наук (суспільних наук, технічних наук, фізико-хімічних і математичних наук,
біологічних наук), про скасування посади секретаря Президії, а також про
створення Президії у складі президента, трьох академіків – віце-президентів,
чотирьох академіків відділів та трьох академіків – членів Президії. Другим
віце-президентом був обраний А.О. Сапєгін на термін із 1939 р. по 1945 р.
[51]. 19 березня 1939 р. на засіданні Президії АН УРСР при розгляді питання
про переведення другого віце-президента АН УРСР А.О. Сапєгіна на роботу
до Академії наук УРСР було ухвалено звернутися до Президії Академії наук
СРСР з проханням про переведення академіка А.О. Сапєгіна на роботу в АН
УРСР з 31 березня 1939 р. [51] (додаток Г).
У
1939
р.
академіка
А.О.
Сапєгіна
на
Всесоюзній
сільськогосподарській виставці за селекційні роботи було нагороджено
золотою медаллю [51], проте не вдалося встановити, яка саме установа
висувала його роботи.
Із 1939 року А.О. Сапєгін у Москві залишався лише на посаді
завідувача відділу феногенетики в Інституті генетики АН СРСР (до 1940 р.).
Учений звільнився з інституту після арешту академіка М.І. Вавилова. Із 1940
р. по 1944 р. він також керував лабораторією органогенезу Інституту
фізіології рослин АН СРСР у Москві [51, арк. 81].
Встановлено, що у справі М.І. Вавилова, архівні документи з якої
надруковані у виданні [222] та передруковані в інших працях (наприклад,
[37]), прізвище А.О. Сапєгіна згадується серед причетних до
контрреволюційного угруповання, проте у складі групи не вказано [222, с.
228-251]. Хоч А.О. Сапєгіна раніше притягували орган ГПУ за справою
«Трудової селянської партії», в час арешту М.І. Вавилова він не був штатним
співробітником Всесоюзного інституту рослинництва, проти якого
фабрикували справу. Названий інститут був найбільш авторитетною
установою з проблем планування та керівництва сільським господарством,
тому основною метою справи було позбавити його провідної ролі у розвитку
галузі. А.О. Сапєгіна у справі зараховували до контрреволюційних кадрів