Упрощенная HTML-версия
76
забезпечення, кадрової політики, друкування галузевих матеріалів. Робота
конференції проводилася за трьома секціями, диференційованими на комісії,
серед яких найважливішою була комісія з проблематики [200]. Саме ця
комісія провадила основну роботу з питань планування та розподілу
різноманітних напрямків генетико-селекційних досліджень на найближчі
п’ять років [200].
Із кінця 1933 р. академік А.О. Сапєгін остаточно полишає Одесу, отже,
закінчується останній етап одеського періоду життя вченого. Саме в Одесі
він проводив активну селекційну роботу, створював нові сорти, займався
методичними дослідженнями в галузі дослідної справи.
2.3. Творча співпраця з М.І. Вавиловим у Ленінграді та Москві
Переїзд до Ленінграда, здійснений заради роботи поруч з академіком
М.І. Вавиловим в Інституті генетики Академії наук СРСР, – це був початок
нового етапу в житті академіка А.О. Сапєгіна (1933-1939 рр.). Його
характерними рисами можна назвати, з одного боку, важкий моральний
клімат для наукової діяльності через продовження насадження внаслідок
втручання войовничого марксистсько-ленінського світогляду, політичний
тиск на вчених, постійні арешти, оперування політичними ярликами у
наукових дискусіях, фізичне знищення провідних науковців країни, а з
іншого – максимальне сприяння науковій творчості й підтримка академіка
М.І. Вавилова.
Із кінця 1933 р. по 1939 р. А.О. Сапєгін працював заступником
директора з наукової роботи в Інституті генетики Академії наук СРСР у
Ленінграді, а невдовзі у Москві [51, арк. 81]. Під безпосереднім керівництвом
академіка М.І. Вавилова – одного з авторитетніших та найвидатніших