Упрощенная HTML-версия
77
вітчизняних вчених – академік А.О. Сапєгін знову почав активну наукову
діяльність.
Подальше прискорення процесу індустріалізації спричинилося до
показового для початку 1930-х років пошуку науковцями нових та
вдосконалення існуючих методів інтенсифікації селекційної роботи. Це
питання не просто стає актуальним для селекціонерів, воно визначається як
одне з основних у діяльності селекційних установ. Активно займається
пошуком ефективних методів прискорення селекційної роботи й академік
А.О. Сапєгін [201].
Восени 1934 р. у зв’язку із переведенням Академії наук СРСР до
Москви туди переїхав Інститут генетики, а отже, й А.О. Сапєгін. Неймовірна
працездатність М.І. Вавилова, який одночасно керував та проводив наукові
дослідження в Інституті генетики АН СРСР у Москві, у Всесоюзному
інституті рослинництва ВАСГНІЛ у Ленінграді, був Президентом ВАСГНІЛ
(до 1935 р.), була прикладом для його оточення.
У 1934 р. А.О. Сапєгін пристає на пропозицію зайняти посаду
завідувача відділу генетики й селекції рослин Інституту ботаніки АН УРСР у
Києві. З цього часу починається його поступове повернення в Україну. В
науковій літературі існують свідчення (А.Ф. Стельмах та ін.) про
перенесення відділу генетики з Одеси до Києва в Інститут ботаніки АН
УРСР, проте документального підтвердження цієї інформації не виявлено.
Робота в Інституті ботаніки АН УРСР відкрила нові здібності
А.О. Сапєгіна як керівника й організатора. Він енергійно проводить нові
досліди, розпочинає будівництво окремого корпусу, в якому відводить місце
для своєї лабораторії. Учений особливо активно вивчає заходи, що сприяють
прискоренню селекції сільськогосподарських культур [202, 203], дає
системну характеристику існуючих методів прискорення селекції та
труднощів, що виникають при їх застосуванні. Він показує, що основними
причинами уповільнення темпів селекції є потреба оцінювати велику
кількість форм, повільне початкове розмноження, а також необхідність