Упрощенная HTML-версия
114
культур, які проводилися в Інституті генетики АН СРСР, а згодом і в
Інституті
ботаніки
АН
УРСР,
полягала
у
практичному
сільськогосподарському впровадженні результатів. Так, у звіті Інституту
ботаніки АН УРСР про роботу в евакуації (1944 р.) зазначено, що при
виконанні роботи «Етап розвитку репродуктивних органів рослини» у
результаті аналізу пустоцвітіння твердої пшениці та щуплості зерна м’якої
пшениці у Башкирії академік А.О. Сапєгін подав вказівки щодо заходів
боротьби з цими явищами в умовах БАРСР, а сама згадана робота була
прийнята НКЗ БАРСР до виконання [256]. Крім того, як керівник лабораторії
органогенезу Інституту фізіології рослин АН СРСР, він виконував наукові
дослідження з органогенезу рослин і в цьому інституті.
Як фахівець-ботанік, А.О. Сапєгін встановлював і вивчав фази
розвитку пшениць, критичні періоди росту, зв’язки між стадійним розвитком
та органогенезом пшениць. Дослідження питань феногенетики вегетаційного
періоду у пшениці, а саме: розгляд детермінаційних періодів у розвитку
колоска пшениці – спонукало вченого до вивчення питань підгодовування та
поливу культури (термінів та ін.) [225]. Указані результати дали змогу
перейти до побудови теорії термінів підгодовування і поливу
сільськогосподарських культур [257], проводити вдосконалення технології
вирощування та агровиробничого районування заходів щодо підвищення
врожайності зернових культур [234, 235]. Крім того, наукові дослідження
А.О. Сапєгіна в цій галузі стали надалі складовою методики біологічних
досліджень сільськогосподарських культур [250-252].
3.1.3.
Впровадження А.О. Сапєгіним математичних методів у
практику дослідної справи та селекції
Наукову та організаторську діяльність академіка А.О. Сапєгіна як
керівника Селекційно-генетичного інституту, фахівця з селекції