Упрощенная HTML-версия
113
Академік М.І. Вавилов високо оцінював розроблені академіком
А.О. Сапєгіним методи рентгеномутації, які стали вартісними у селекційних
роботах щодо таких корисних властивостей пшениць, як імунітет,
неполягання, кількість білку у зерні та ін. [254]. Визнаючи важливість
досліджень у цій галузі, академік М.І. Вавилов писав: «…углубленная
разработка этого вопроса исключительно важна принципиально, так как все
же основным фактором эволюции являются мутации, как мелкие, так и
крупные, количественные и качественные. Одним из самых перспективных
направлений в современной генетической науке является овладение
факторами, вызывающими наследственные изменения» [254, с. 215]. Тому в
інституті генетики АН СРСР проводилися дослідження з вивчення мутацій та
проблем гена, ролі гібридизацій у прискоренні мутаційного процесу,
матеріальних основ спадковості, генетичних основ селекції [254].
Вивчаючи місцеві й селекційні сорти для потреб сортознавства, а також
процес природного добору, А.О. Сапегін займався філогенетичними
дослідженнями пшениць, а саме їх філогенетичною систематикою. За
результатами цих досліджень у 1928 р. він опублікував праці з гілогенетики
твердої пшениці [180] та пшениць м’якого ряду [181]. Згодом, як завідувач
відділу феногенетики в Інституті генетики АН СРСР, він проводив
дослідження у цьому напрямку. Отримані результати досліджень із вивчення
механізмів природного добору в популяціях різних культур покращили
розуміння генетичних механізмів мінливості сортів.
А.О. Сапєгін проводив також різні цитологічні дослідження
внутрішньовидових і міжвидових гібридів пшениці та гібридів пшениці із
пирієм (вивчення процесу розщеплення та ін.) [183, 211, 255].
Сфера науково-практичних інтересів А.О. Сапєгіна охоплювала
проблеми фізіологічних та агробіологічних шляхів підвищення врожаю і
продуктивності сільськогосподарських культур. Він досліджував процеси
органоутворення, а також вивчав вплив на ці процеси різноманітних факторів
[226, 227]. Основна мета досліджень вченого з органогенезу зернових