Упрощенная HTML-версия
115
сільськогосподарських рослин у своїх працях досліджували вчені
С.П. Лифенко [39], В.П. Коновалов, В.М. Соколов [84] та ін. У дослідженнях
І.М. Вергунової, В.Й. Красницького [258] розглядалися лише загальні
питання застосування математичних методів при розв’язанні наукових
завдань вітчизняної агрономії першої половини ХХ ст. Аналіз наукової
діяльності вченого щодо впровадження математичних методів в селекційні та
агрономічні дослідження взагалі не проводився.
Уже на початку наукової праці питання можливості застосування
математичних підходів, математичних методів, їх практична значущість
входили у коло наукових інтересів А.О. Сапєгіна. Згодом учений зазначав
[182, 185], що з початку практичної селекційної діяльності (у 1912 р.) він
вбачав потребу врахувати явища варіювання у польових дослідах. Тому, до
курсу лекцій з «Основ теорії і методики селекції сільськогосподарських
рослин», який він читав в Імператорському Новоросійському університеті у
1912 році, А.О. Сапєгін включив розділи з основ варіаційної статистики
[119].
Використовуючи математичні методи у своїй науково-дослідній роботі,
А.О. Сапєгін майже одразу визнав, що впровадження таких підходів і методів
є новою ефективною методикою у розв’язанні наукових завдань. Надалі він
завжди активно підтримував використання математичних методів в
агробіологічних дослідженнях.
Розпочавши дослідження в галузі методики сільськогосподарської
дослідної справи у 1913 р., уже у 1915 р. учений розглядає дуже важливе та
складне методологічне питання – питання точності польового досліду та його
зв’язок із величиною і повторністю облікових ділянок. Його праця
«Определение средней точности опыта по его данным» за даними звіту з
робіт із озимої та ярої пшениці за 1915 р. [107] та у збірнику «Труды
селекционного отдела при Одесском опытном поле» за 1916 р. [108] містили
грунтовний аналіз результатів дослідів, визначення їх точності із
застосуванням математичних методів. В останній роботі містилися також