ukr | eng
ННСГБ НААН  

Електронне наукове фахове видання
Історія науки і біографістика
2019 — № 1
Стаття № 6
Усі номери /  2019 №1 /  Стаття №6
 
6 Унікальні поховальні споруди античних часів «Скіфська могила» та Сарматський склеп на території м. Білгорода-Дністровського: сучасний стан, проблеми та перспективи музеєфікації повна стаття
https://doi.org/
Урдя В.О. 		Сторінки: 75-86
Короткий огляд

У даній статті розглядається проблема збереження та популяризація археологічних пам’яток «Скіфської могили» та Сарматського склепу, які знаходяться на території сучасного м. Білгорода-Дністровського. Опис сучасного стану об’єктів та можливі способи їх пристосування у музейно-заповідній мережі. Дослідження має на меті аналіз відомої інформації та обґрунтування методу та форми музеєфікаційних заходів даних пам’яток. Запропоновано два шляхи вирішення: поверхнева музеєфікація – без зміни юридичного статусу пам’ятки, яка дозволить розкрити інформаційний потенціал кожної пам’ятки та більш масштабна, це створення на базі місцевого краєзнавчого музею археологічного скансену, що передбачає перенесення об’єктів на нову територію.
Ключові слова
збереження, популяризація, археологічна пам’ятка, скансен, музеєфікація, краєзнавчий музей
Список використаних джерел та літератури
  1. Афанасьев О. Е., Вольхина В. В. Роль, значимость и функции скансенов как туристического реверса территории и репрезентантов народных традиций природопользования. Современные проблемы сервиса и туризма : електрон. науч. издан. 2015. № 4. Т. 9 URL : https://readera.ru/140206423 (дата обращения : 1.12.2018).
  2. Бадер О. Н. Музеефикация археологических памятников. Советская археология. Москва, 1978. № 3. С. 138–153.
  3. Глушкова П. В. Классификация музеев под открытым небом в аспекте актуализации нематериального культурного наследия. Вестник Кемеровского государственного университета. 2015. № 1 (1). С. 59–63.
  4. Земскова А. А. История развития некрополя Пантикапея в I–III века н. э. Преподаватель XXI век : электрон. проф. збор. 2009. № 1–2. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/istoriya-razvitiya-nekropolya-pantikapeya-v-i-iii-vv-n-e (дата обращения : 1.12.2018).
  5. Зубарь В. М. Еще раз о двух «варварских» погребальных сооружений некрополя Херсонеса первых веков нашей эры. Готы и Рим. Киев, 2006. С. 33–46.
  6. Ивченко А. Ранние земляные склепы некрополя Ольвии. Емінак : електрон. наук. щоквартальник. 2016. URL : http://oaji.net/articles/2017/294-1505313917.pdf (дата звернення : 1.12.2018).
  7. Кочубинский А. А., Штерн Э. Р. Отчет проф. А. А. Кочубинского и проф. Э. Р. фон Штерна о поездке в Аккерман. ЗООИД. 1896. Т. 19. С. 13–16.
  8. Клейман И. Б. Новая гробница в районе Белгорода-Днестровского и вопрос о месторасположении некрополя Тиры. Археологические исследования Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1978. С. 99–107.
  9. Медведь А. Н. Музеефикация памятников археологии в России (прошлое и настоящее). Москва : «ГНОМ и Д», 2004. 80 с.
  10. Пармакли С. И., Русев Н. Д. К истории изучения античных памятников Бессарабии (по документам Императорского Одесского общества истории древностей). Stratum plus. Археология и культурная антропология : электрон. науч. издан. URL : file:///C:/Users/User/Documents/Магистерская%20работа/Cкифска%20м/1999%20нов%20ГРОБНИЦЫ.pdf (дата обращения : 1.12.2018).
  11. Росохадский А. А., Штербуль Н. А. Каменный склеп из окрестностей Тиры. Древнее Причерноморье 2 чтение памяти проф. П. О. Карышковского. Одесса, 1919. С. 59–61.
  12. Сон Н. А. Склеп первых веков н. э. из окрестностей Тиры. Памятники древних культур Северного Причерноморья. Киев, 1979. С. 101–105.
  13. Титова О. М. Проблеми музеєфікації пам’яток археології України. Вісник КНУКіМ. Педагогіка : Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля : матеріали міжнародної наук.-практич. конф. 2004 р. Київ : Нац. ун-т культури і мистецтв. центр КНУКіМ, 2005. Вип. 12, Ч. 2. C. 154–155.
  14. Федоров-Давыдов Г. А., Булатов Н. М. Археологические музеи-заповедники (проблемы и перспективы). Методические основы охраны и использования памятников археологии : cб. научн. трудов. / Мин. культ. СССР, Науч.-метод. совет по охране памят. культ. Москва : НМС МК СССР, 1987. 113 с.
References
  1. Afanasev, O. E. and Volkhina, V. V. (2015). Rol, znachimost i funktcii skansenov kak turisticheskogo reversa teritorii i reprezentantov narodnikh traditcii prirodopolzovaniia [The role, importance and functions of skansen as a tourist reverse of the territory and representatives of the national traditions of nature management]. Sovremennye problemy servisa i turizma [Modern problems of service and tourism]. 2015. 4(9). https://readera.ru/140206423 (last accessed : 1.12.2018). [in Russian].
  2. Bader, O. N. (1978). Muzeefikatciia arkheologicheskikh pamiatnikov [Museification of archaeological attractions]. Sovetskaia arkheologiia [Soviet Encyclopedia]. Moscow. 3, 138–153. [in Russian].
  3. Glushkova, P. V. (2015). Klassifikatciia muzeev pod otkrytym nebom v aspekte nematerialnogo kulturnogo naslediia [Classification of open-air museums in the aspect of updating intangible cultural heritage]. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo aktualizatcii universiteta [Bulletin of Kemerovo State University]. 1. 61, 59–63. [in Russian].
  4. Zemskova, A. A. (2009). Istoriia razvitiia nekropolia Pantikapeia v I–III veka n. e. [The history of the development of the necropolis of Panticapaeum in I–III century AD]. Prepodavatel XXI [Lecturer XXI century]. 1–2, 251–254. https://cyberleninka.ru/article/n/istoriya-razvitiya-nekropolya-pantikapeya-v-i-iii-vv-n-e (last accessed : 1.12.2018). [in Russian].
  5. Zubar, V. M. (2006). Eshche raz o dvukh «varvarskikh» pogrebalnykh sooruzhenii nekropolia Khersonesa pervykh vekov nashei ery [Once again about the two «barbaric» burial structures of the necropolis of Chersonesos in the first centuries of our era]. Goty i Rim [Goths and Rome]. Kiev. 33–46. [in Russian].
  6. Ivchenko, A. (2016). Rannie zemlianye sklepy nekropolia Olvii [Early Earthen Crypts of the Olbia Necropolis] Eminak [Eminak]. 143–147. http://oaji.net/articles/2017/294-1505313917.pdf (last accessed : 1.12.2018). [in Russian].
  7. Kochubinskii, A. A. and Shtern, E. R. (1896). Otchet prof. A. A. Kochubinskogo i prof. E. R. fon Shterna o poezdke v Akkerman [The report of the professor A. A. Kochubinsky and Professor E. R. von Stern on a trip to Akkerman]. Zapistki odesskogo obshchestva istorii i drevnosteiz [Notes of the Odessa society of history and antiquities]. 19. 13–16. [in Russian].
  8. Kleiman, I. B. (1987). Novaia grobnitca v raione Belgoroda-Dnestrovskogo i vopros o mestoraspolozhenii nekropolia Tiry [A new tomb in the area of Belgorod-Dnestrovskyі and the question of the location of the necropolis of Tira]. Arkheologicheskie issledovaniia Severo-Zapadnogo Prichernomoria [Archaeological research of the North-Western Black Sea region]. Kiev, 99–107. [in Russian].
  9. Medved, A. N. (2004). Muzeefikatciia pamiatnikov arkheologii v Rossii (proshloe i nastoiashchee) [Museification of archeology monuments in Russia (past and present)]. Moscow : GNOM i D, 45–67. [in Russian].
  10. Parmakli, S. I. and Rusev, N. D. (1999). K istorii izucheniia antichnykh pamiatnikov Bessarabii (po dokumentam Imperatorskogo Odesskogo obshchestva istorii drevnostei) [On the history of the study of ancient monuments of Bessarabia (according to the documents of the Odessa Imperial Society of History of Antiquities)]. Arheologija i kul’turnaja antropologija [Archeology and Cultural Anthropology]. file:///C:/Users/User/Documents/Магистерская%20работа/Cкифска%20м/1999%20нов%20ГРОБНИЦЫ.pdf (last accessed : 1.12.2018). [in Russian].
  11. Rosokhadskii, A. A. and Shterbul, N. A. (1991). Kamennyi sklep iz okresnostei Tiry [Stone crypt from the outskirts of Thira]. Drevnee Prichernomore 2 chtenie pamiati prof. P. O. Karyshkovskogo [The ancient Black Sea region 2 reading memory of Professor P. O. Karyshkovsky]. Odessa. 59–61. [in Russian].
  12. Son, N. A. (1979). Skep pervykh vekov n.e. iz okresnostei Tiry [The crypt of the first centuries of our era from the vicinity of Tira]. Pamiatniki drevnikh kultur Severnogo-Prichernomoria [Monuments of ancient cultures of the Northern Black Sea]. Kiev. 101–105. [in Russian].
  13. Tytova, O. M. (2005). Problemy muzeiefikatsii pam’iatok arkheolohii Ukrainy [Problems of museification of monuments of archeology of Ukraine]. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Pedahohichni rekreatsiini tekhnolohii v suchasnii industrii dozvillia [Herald KNUCiM. Pedagogy : materials of the international scientific and practical conference. Pedagogical and recreational technologies in the modern leisure industry]. Kyiv. 2005, 154–155. [in Ukrainian].
  14. Fedorov-Davydov, G. A. and Bulatov, N. M. (1987). Arkheologicheskie muzei-zapovedniki (problemy i perspektivy) [Archaeological museums-reserves (problems and perspectives)]. Metodicheskie osnovy okhrany i ispolzovaniia pamiatnikov arkheologii : sbornik nauchnykh trudov [Methodological bases for the protection and use of archaeological monuments. Collection of scientific works]. Moscow : NMS MK SSSR, 113. [in Russian].

Титульна сторінка Видання
© Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН, 2019