Упрощенная HTML-версия
44
ПРЕДМЕТИЗАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ
РЕСУРСІВ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ
І ПРАКТИКИ
І. Г. Лобановська,
завідувач відділу наукового опрацювання документів
і організації каталогів
ДНПБ ім. В. О. Сухомлинського
(м. Київ)
Постановка проблеми.
Нині переважна більшість бібліотек приступила
до електронної каталогізації. Зросла й актуальність предметного введення й
пошуку інформації в ЕК, що зумовило потребу смислового опрацювання
документів, упровадження й використання інформаційно-пошукових мов
предметного типу. І навіть скептики усвідомили важливість такого введення
інформації й відчули гостру потребу в отриманні повноцінного списку
заголовків предметних рубрик. Це надзвичайно важливо, оскільки з появою
електронних каталогів предметні файли бібліотек різного типу і профілю
перестають бути замкненими системами, що обслуговують лише певне коло
користувачів. У цій ситуації головною постає нова функція предметної рубрики
– комунікативна. Сьогодні цьому приділено особливу увагу, оскільки питання
уніфікації предметизації завжди залишалося на порядку денному. Під
уніфікацією розуміють можливість приведення в єдине русло відхилень від
загальної методики предметизації для створення умов для одноразового
опрацювання документа. Задовго до появи електронної каталогізації фахівці-
предметизатори намагалися розв’язати проблеми, нині найактуальніші.
В Україні дещо пізніше, ніж за кордоном постало питання зближення
методичних позицій бібліотек різних типів і видів у предметному опрацюванні
документів. Але дослідження збіжності предметних рубрик у різних бібліотеках
дає змогу пересвідчитися, що показники повної або часткової збіжності ще не
досить високі, незважаючи на те, що в основі предметного опрацювання
документів лежить єдина методика предметизації. Особливо гострим є питання
як у плані можливості одноразового опрацювання документів, так і щодо
широкого обміну інформацією. Велику організуючу роль у цьому напрямі
відіграє система машиночитних форматів каталогізації. Потреба у створенні
запису в цьому форматі, з одного боку, стримує творчі пориви індексаторів, а з
іншого – спрямовує думку на уніфікацію окремих параметрів предметного
опрацювання документів, чого й вимагає сучасний етап розвитку
предметизаційних систем.
Аналіз наукових досліджень
засвідчив, що теоретичні основи
предметизації документів у вітчизняних бібліотеках активно розроблялися в 30-
х – 40-х, а згодом – у 60-х рр. минулого століття. Останніми роками в цьому