Упрощенная HTML-версия
243
Проте разом з видимими успіхами виникли і певні проблеми.
Величезною перешкодою на шляху активного проведення реформ встав
потужний бюрократичний апарат країни. Крім того, в кінці 1960-х рр.
почався черговий виток гонки озброєнь між СРСР і США, що вимагало
величезних фінансових і матеріальних витрат і не приносило прибутку в
державний бюджет. Нажаль, істотних змін в аграрній політиці не відбулося.
В економіці аграрного сектора вже з 1970 р. означилися застійні явища, коли
матеріально-фінансові вкладення не давали відповідного ефекту.
Домінантними причинами були нестримне одержавлення й усуспільнення
виробництва, керівництво яким здійснювали на основі директивної та
жорсткої регламентації.
Економічні й політичні зміни, які відбувалися в Україні, впливали на
розвиток аграрної науки та організацію її управління.
У результаті дослідження встановлено, що на початку 1960-х рр.
здійснили ряд реформ щодо управління сільським господарством та його
науковим забезпеченням. Першим кроком до кардинальних змін стала
Постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 28 лютого 1961 р. № 240 «Про
реорганізацію Міністерства сільського господарства Української РСР», коли
окремі функції Міністерства сільського господарства УРСР передали
Міністерству виробництва і заготовлення сільськогосподарських продуктів
УРСР, в апараті МСГ УРСР з’являється окреме Управління науки,
пропаганди і впровадження передового досвіду на правах главку та відділами
з функціями управлінь
У наступному році на виконання Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів
СРСР від 22 березня 1962 р. «Про перебудову управління сільським
господарством», ЦК КП України і Рада Міністрів УРСР своєю ухвалою
№ 387 від 10 квітня 1962 р. затвердили нову структуру Міністерства
сільського господарства УРСР і фактично поклали на нього функції УАСГН,
яку відповідно до постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР № 487 від
4 травня 1962 р. «Для піднесення теоретичного рівня і координації наукових
досліджень у галузі сільського господарства та здійснення необхідних
зв’язків між спорідненими науками» ліквідували, а всю мережу науково-
дослідних установ підпорядковали МСГ УРСР (за винятком інститутів, що
передали АН УРСР).
Була затверджена наступна структура Міністерства
.
До структури МСГ
УРСР стали входити:
16 науково-дослідних інститутів, 5 науково-дослідних
станцій, 21 державна обласна сільськогосподарська станція. Крім того, у
підпорядкуванні Міністерства були друкарня, навчальні господарства
Академії, Державне видавництво сільськогосподарської літератури УРСР
«Держсільгоспвидав УРСР» з сільськогосподарськими журналами та
Видавництво наукової літератури з журналом «Вісник сільськогосподарської
науки».
Таким чином, на МСГ УРСР покладалися функції керівництва
розвитком сільськогосподарської науки, науково-дослідними установами,
координації науково-дослідних робіт з сільського господарства в республіці;