Упрощенная HTML-версия
53
№ 2 (72), 2017
2017.2.224.
Три сортотипи: Берлікум / Нантський, Флаке / Каротинний
та Шантане / Депверс — перехідні. Зарубіжна селекція на-
лічує понад 20 сортотипів. Наведено стислі характеристики
10 сортотипів М. Слід зазначити, що М. краще росте на доб-
ре освітлених ділянках і вибаглива до попередників. Ґрунт
має бути досить пухким, з нейтральною реакцією (рН 6–7),
цілком забезпечений поживними речовинами. Найкращими
попередниками є бобові і зернові культури, а найгіршими —
петрушка і пастернак. Бажано повертати М. на попереднє
місце вирощування не раніше ніж через 3–4 роки у зв’язку з
ризиком збільшення кількості шкідників та збудників хвороб.
Наведено низку заходів для покращання схожості насіння.
Сіють М. широкорядним або стрічковим способами. Популяр-
ності набуває гребенева сівба М., коли висівають переважно
середньостиглі та пізньостиглі сорти в районах з достатнім
зволоженням або на зрошуваних землях. Насіння М. пророс-
тає за температури 3–5°С. Оптимальною ж для нормального
росту і формування якісних коренеплодів є температура
повітря 20–22°С. Висівати насіння слід у вологий ґрунт на
глибину до 2 см, з нормою висіву 100–200 насінин на погон-
ний метр за широкорядної сівби та 100–200 насінин на метр
за стрічкового способу за умови схожості насіння не менше
75%. Догляд за посівами М. складається зі своєчасних і якіс-
них міжрядних обробітків, боротьби з бур’янами, хворобами
і шкідниками, а також поливів за потребою.
УДК 635.262:339.13
2017.2.222. ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ ЧАСНИКУ
/ Гнип Г. // План-
татор. — 2017. — № 1. — С. 42–43.
Часник, ринок часнику, проблеми вирощування часнику.
Висвітлено тенденції ринку часнику (Ч.) в Україні і світі.
Зазначено, що інтерес до часнику зростає через маржиналь-
ність бізнесу, яка становить мінімум 100%. Інвестиції в цю
галузь стримують високі видатки на старті. Україна споживає
у свіжому вигляді 6–8 тис. т Ч., близько 4 тис. т — у пере-
робленому. Українські виробники вийшли на європейську со-
бівартість. Витрати на гектар становлять 11–12 тис. доларів
без урахування вартості основних засобів виробництва та
інфраструктури. Крім того, новітнє сховище для Ч. коштує
1300 дол. за тонну зберігання. Ціна на часник (як відпускна,
так і продажна) всередині України сильно завищена через
нестачу сировини (90–100 грн/кг). Українське виробництво
вже 3 роки на підйомі. У галузь в 2016 р. було зроблено сер-
йозні вливання капіталу. Створено підприємства, які через
5 років планують висаджувати кілька тисяч гектарів Ч. Тисяча
гектарів промислових полів цього овочу одразу може покрити
потребу в ньому України. Відомо про 2 таких проекти: один —
з іноземним капіталом (орієнтований на експорт), другий —
вітчизняний, планує працювати на внутрішній ринок, але
ринки збуту можуть змінитися. Головна ідея — не виробляти
сировину, а створювати справжній оцінений продукт. В україн-
ському виробництві Ч. поглибилися старі проблеми. Ринок
наповнений як псевдовиробниками, так і псевдоселекціоне-
рами (у зв’язку з руйнуванням старої системи контролю за
селекційною роботою). В Україні неправильно організовано
технологічний ланцюжок “від поля до столу”. Ритейлери не
забезпечують правильне зберігання. У великих проектах з
вирощування Ч. 51% успіху — спеціалізовані сховища. Збе-
рігання 1 тис. т Ч. — це 1,5 млн євро в будівництво. Наразі
йде революція зберігання, упроваджуються нові технології
охолодження і створення мікроклімату. У Європі переоблад-
нати готове приміщення коштує до 800 євро на тонну май-
бутнього зберігання, що впливає на собівартість продукції.
Слід зазначити, що міжконтинентальні перевезення призвели
до глобальної завірусованості садивного матеріалу. Через
глобалізацію місцевим виробникам доводиться конкурувати
з фермерами навіть інших континентів. Українські фермери
не мають переваг європейських колег, зокрема дешевих
кредитів і програм допомоги.
УДК 635.31:631.5
2017.2.223. СПАРЖЕВЫЕ ПЕРВОПРОХОДЦЫ
/ Малинов-
ский Б. // Овощеводство. — 2017. — № 5. — С. 14–15.
Спаржа, вирощування спаржі, сорти спаржі.
Висвітлено досвід вирощування спаржі (С.) в Україні (с. Не-
белиця, Макарівський р-н, Київська обл.). Навесні 2016 р.
фірма “Розетта Агро” висадила на своєму демонстраційному
полі 3 сотки С.: по 1 ряду площею в сотку сортів Гролім, Гійн-
лім і Баклім, посадковий матеріал яких завезено з голланд-
ського розсадника De Kemp. Ґрунт на демонстраційному полі
легкий, якраз такий, який потрібен для вирощування білої
спаржі. Для одержання зеленої С. механічний склад ґрунту не
має великого значення. Після боронування з метою закриття
вологи ранньою весною і після того, як земля прогрілася,
самим звичайним плугом було зроблено траншеї, куди виса-
дили кореневища: половину ряду на глибину близько 15 см,
іншу — на 20–25, щоб у подальшому половину площі кожного
сорту вирощувати на білу С., а іншу — на зелену, оскільки
більшість сортів С. можна вирощувати і на білу, і на зелену.
Перед висаджуванням ділянку добре удобрили — було вне-
сено перегній з розрахунку 60–80 т/га і по 60–80 кг/га макро-
елементів. У подальшому час від часу вручну прополювали
бур’ян. Слід зазначити, що С. непогано перенесла засуху
без поливу. У кінці періоду вегетації наземну зелену масу
скосили. Збирання першого врожаю зеленої С. відбувалося
12 квітня. Найрозвинутішими виявилися рослини сорту Гійн-
лім (зелена і біла С.). Спочатку зрізували не найдовші, а
найтовстіші стебла, оскільки вони якісніші і дорожчі. Другим
за рівнем розвитку після Гійнліма виявився сорт Гролім, а за
ним — Баклім. Інтервал між строками дозрівання різних сор-
тів приблизно тиждень. Намічено подальший технологічний
план вирощування С.: накриття спеціальною двосторонньою
плівкою (чорною з одного боку, і білою з іншого) для при-
скорення чи затримки дозрівання, налагодження системи
краплинного зрошення на перші 2–3 роки, реєстрації вище-
згаданих сортів і подання на реєстрацію сорту Аспалім. Ви-
бирання на спаржевій плантації необхідно робити кожні 2–3
дні, але до 22 червня вибирання С. слід закінчити, оскільки
спаржа не встигне накопичити запас поживних речовин для
наступного врожаю.
УДК 635.615:546.175
2017.2.224. НІТРАТИ В БАШТАННИХ
/ Накльока О. //
Плантатор. — 2017. — № 2. — С. 122–125.
Баштанні культури, кавун, нітрати в овочах, накопи-
чення нітратів, добрива мінеральні, гербіциди, зменшення
кількості нітратів.
Розглянуто питання щодо накопичення нітратів (Н.) у баш-
танній продукції і шляхи їхнього зменшення. Нітрати — при-
родний продукт біохімічного кругообігу сполук азоту в біо-
сфері. Шкідливими вони стають лише тоді, коли їх кількість
значно перевищує допустимі норми. Для людини досить
безпечною добовою дозою Н. є 150–200 мг. Для дорослої
людини гранично допустима добова доза становить 500 мг,
а 600 уже є токсичною. Проаналізовано причини надмірного
накопичення Н. у рослинах, зокрема такі як: внесення високих
доз азотних добрив на фоні незбалансованого співвідношен-
ня інших макро- і мікроелементів; підвищена сухість повітря
і ґрунту, що настала після надмірного зволоження (особливо
в період достигання врожаю); порушення синтезу вуглеводів,
затінення рослин і тривала похмура погода; надмірне азотне
живлення рослин за підвищеної вологості та пониженої тем-
ператури повітря і ґрунту. Застосування мінеральних добрив
у незбалансованому за основними елементами живлення
співвідношенні є однією з причин забруднення продукції. Для
умов України оптимальним для більшості овочевих і баштан-
них культур вважається співвідношення N:P
2
O
5
:K
2
O=1:0,9:0,8.
Посилення накопичення рослинами нітратного азоту відбу-
вається за використання гербіцидів, особливо на основі по-
хідних феноксіоцтової кислоти. Нітратний азот не вбирається
ґрунтом, легко розчиняється у воді, проникає в глибші шари
й швидко поглинається рослинами, тому нітратні, а також
аміачно-нітратні солі слід використовувати для підживлення
рослин під час вегетації, а також для внесення в невеликих
дозах у рядки та гнізда під час сівби та висаджування розса-
ди. Коливання вмісту Н. у рослинах залежить також від рівня
освітленості (подальше перетворення на білок) і від темпера-
турного режиму. У плодах дині й гарбуза Н. міститься вдвічі
більше, ніж у кавунові, незалежно від умов року. Ранні сорти
усіх баштанних культур за рівних умов акумулюють Н. більше,
ніж середньостиглі та пізньостиглі. Збільшення кількості Н. у
плодах у вологі й прохолодні роки пов’язують зі спалахами
фузаріозу й антракнозу. Наведено ключові поради щодо
зменшення кількості нітратів у баштанних рослинах.
РОСЛИННИЦТВО. Овочівництво. Городництво
УДК 635.1/.8