Упрощенная HTML-версия
35
№ 2 (72), 2017
2017.2.144.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
вий довгоносик і бурякова крихітка. Звичайного бурякового
довгоносика визнано найшкідливішим фітофагом буряків
цукрових. За посушливої жаркої погоди ненажерливість жуків
значно зростає. Популяція звичайного бурякового довго-
носика характеризується високою життєздатністю, тому за
посушливої погоди в період виходу жуків із ґрунту передбача-
ється значна щільність фітофага на сходах буряків цукрових.
Бурякові блішки навесні масово заселяють і пошкоджують
сходи буряків цукрових повсюди і найперше — в південних і
центральних областях.
УДК 632.934:633.1
2017.2.141. ФУНГІЦИДНИЙ ЗАХИСТ ЗЕРНОВИХ
/ Скуфін-
ський О., Каменщук Б., Поліщук К. // The Ukrainian Farmer. —
2017. — № 3. — С. 108–109.
Зернові культури, класи фунгіцидів, азоли (безимедазо-
ли, триазоли, імідазоли), морфоліни, стробілурини, грибні
інфекції, фузаріоз.
Охарактеризовано принцип дії препаратів основних класів
фунгіцидів і наведено сучасні програми захисту зернових від
найпоширеніших хвороб. Важливим етапом інтегрованого за-
хисту зернових культур є контроль основних хвороб — летю-
чої сажки, твердої сажки, фузаріозу колоса, гельмінтоспоріозу,
пліснявіння тощо. Спектр дії фунгіцидів має відповідати тим
хворобам, що виникають у момент проходження зерновими
культурами основних етапів органогенезу. Зокрема, для фуза-
ріозу вирішальними є фази кущіння, колосіння й цвітіння. Для
аерогенних інфекцій (іржа, септоріоз, борошниста роса тощо)
важливими є фази від початку до кінця виходу в трубку, появи
прапорцевого листка й до фази цвітіння включно. Наведено
дані щодо захисної дії та проміжків захисної дії фунгіцидів для
пшениці у різні фази розвитку. Вказані діючі речовини фунгі-
цидів, розподілення їх на класи та основні властивості деяких
з них. Розглянуто азоли, до яких належать безимедазоли,
триазоли, імідазоли; морфоліни; стробілурини та специфіку
і особливості їх застосування проти збудників хвороб. Роз-
глянуто методи боротьби з фузаріозом, захист від фузаріозу
колосу. Наведено приклад програми захисту пшениці за різних
ступенів ураження, розробленої в Німеччині. Одноразова
обробка за незначного ураження септоріозом, борошнистою
росою, жовтою плямистістю проводиться у фази: прапорцевий
листок — колосіння фунгіцидами на основі діючих речовин —
пираклостробіну, епоксиконазолу, фенпропіморфу, трифлокси-
стробіну; дворазова обробка за високого ступеня зараження
проводиться у фази: початок виходу в трубку й до середини
виходу в трубку та прапорцевого листка і до початку колосіння
із застосуванням триазолу невеликою дозою, бакової суміші
стробілурину й триазолу з пониженою нормою.
УДК 632.95:543.544
2017.2.142. БІОПРЕПАРАТИ НА СОЇ
/ Ткаленко Г. // The
Ukrainian farmer. — 2017. — № 5. — С. 34–35.
Захист сої, шкідники, хвороби, мікробіологічні біопрепа-
рати, екологічне землеробство, пестициди, агрохімікати,
правила інокуляції.
Альтернативою застосуванню мінеральних добрив і хі-
мічних засобів захисту рослин може бути впровадження в
технології вирощування сої мікробіологічних препаратів на
основі різних природних біоагентів. До “Переліку пестицидів
і агрохімікатів...” для застосування на посівах сої у 2016 р.
було внесено 31 біологічний препарат. Сою уражує близько
120 збудників хвороб грибної, бактеріальної та вірусної етіо-
логії. Найпоширенішими грибними хворобами є кореневі, біла
й сіра гнилі, аскохітоз, антракноз, у посушливі роки — альтер-
наріоз і фузаріозне в’янення. Особливою шкодочинністю від-
значаються бактеріальні хвороби, які в останні роки набули
значного поширення: сім’ядольний бактеріоз, кутаста бакте-
ріальна плямистість, бактеріальне в’янення. Із вірусних —
звичайна, зморшкувата й жовта мозаїки. Наведено дані щодо
застосування біопрепаратів: біологічний препарат Фітолавін,
р.к., а також препарати на основі живих біоагентів: неспо-
рових бактерій роду Pseudomonas, спорових бактерій роду
Badlus, грибів-антагоністів роду Trichoderma, що за обробки
насіння сої захищають рослини на початкових фазах розвит-
ку від фузаріозів, бактеріозів, а також стимулюють утворення
бульбочок, зміцнюють імунітет і підвищують ріст і розвиток
кореневої системи рослин; упродовж вегетації для обмежен-
ня розвитку грибних і бактеріальних хвороб застосовують
біопрепарати Фітоцид Р, Планриз, Гаупсин, Триходермін з
нормою витрати 1,0–2,0 л/га, а також їх суміші. Значно підви-
щує ефективність біопрепаратів додавання до робочої рідини
речовин, які поліпшують здатність до прилипання, що сприяє
довшому терміну утримання робочого розчину біопрепаратів
на поверхні рослин. Наголошено на важливості дотримання
правил інокуляції, захисту нанесених препаратів від впливу
прямого сонячного проміння, урахування низки інших чинни-
ків: вологості ґрунту, температури, аерації, pH, рухомих форм
азоту, фосфору, калію та мікроелементів. Біопрепарати не
шкідливі для людей, тварин, риби, не накопичуються в рос-
линах, не забруднюють навколишнє середовище.
УДК 632:630.4
2017.2.143. СТОВБУРОВІ ШКІДНИКИ В ОСЕРЕДКАХ УСИ-
ХАННЯ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ДП “ЖИТОМИРСЬКЕ ЛГ”
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
/ Андреєва О.Ю. // Вісник Хар-
ківського національного аграрного університету ім. В.В. До-
кучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. — № 1/2. — С. 7–12. —
(Сер. Фітопатологія та ентомологія). — Бібліогр.: 14 назв.
Шифр 548791.
Стовбурові шкідники сосни, лубоїди, короїди, вусачі, злат-
ки.
Досліджували особливості поширення стовбурових шкід-
ників в осередках усихання сосни звичайної у ДП “Жито-
мирське ЛГ” Житомирського обласного управління лісового
та мисливського господарств у 2014–2015 рр. Під час лісо-
патологічних обстежень насаджень і аналізу модельних
дерев реєстрували наявність стовбурових шкідників і синяви
навколо їхніх ходів. Видовий склад стовбурових шкідників
визначали за будовою ходів та імаго. Категорії санітарного
стану дерев визначали згідно із “Санітарними правилами
в лісах України”. Температуру аналізували за даними ме-
теостанції Житомир у період 2000–2015 рр. Дати стійкого
переходу температури повітря через 5°С розраховували за
методикою В. Л. Мєшкової. З’ясовано, що життєздатні дере-
ва сосни звичайної заселяли чотири види короїдів (родина
Curculionidae
, підродина
Scolytinae
): великий і малий соснові
лубоїди (
Tomicus piniperda
і
T. minor
), короїди верхівковий і
шестизубчатий (
Ips acuminatus
і
Ips sexdentatus
). Також були
виявлені златка синя соснова
Phaenops cyaneus
(родина
Buprestidae
) та вусач чорний сосновий (
Monochamus gallo-
provincialis
) (родина
Cerambycidae
). За частотою заселення
дерев домінував верхівковий короїд (68% проаналізованих
відрізків дерев), дещо менше траплялися шестизубчатий
короїд (56%), великий сосновий лубоїд і чорний сосновий
вусач (по 52%). Чорний сосновий вусач заселяв переважно
ділянки стовбурів із перехідною (48,3%) та грубою (39,2%)
корою, великий сосновий лубоїд і шестизубчатий короїд —
із грубою корою (73,2 і 94,2% відповідно), малий сосновий
лубоїд — із тонкою та перехідною корою (51,2 і 43,5%), а
верхівковий короїд — переважно з тонкою корою (74,8%).
Стовбурові шкідники заселяють як живі дерева й сухостій,
так і зрубані, що є небезпечним для заготовленої лісової
продукції. Тому одним із засобів попередження пошкоджен-
ня лісу є викладання ловильних дерев, які після заселення
комахами корують або подрібнюють.
УДК 632:633.31(477.52/.6)
2017.2.144. ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ ПЛЯМИСТОС-
ТЕЙ ЛИСТЯ ЛЮЦЕРНИ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/
Туренко В.П. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. —
№ 1/2. — С. 107–110. — (Сер. Фітопатологія та ентомологія). —
Бібліогр.: 6 назв. Шифр 548791.
Люцерна, плямистість листя, патогенез, збудник хвороб,
поширеність і розвиток плямистості, моніторинг хвороби.
За результатами аналізу даних досліджень 2010–2016 рр.
виявлено особливості патогенезу плямистостей листя лю-
церни у Східному Лісостепу України. Плямистість люцерни
характеризувалась значними поширеністю і шкодочинністю,
особливо плямистість бура (збудник
Pseudopeziza medicaginis
(Lib) Saec), яка впродовж усієї вегетації уражувала посіви
люцерни різних укосів, але була найбільш небезпечною сто-
совно першого укосу. Встановлено, що втрати листя люцерни
під впливом бурої плямистості становили 4,8–49,7%. Найбіль-