Упрощенная HTML-версия
30
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.120.
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
і на підставі одержаних оцінок обґрунтувати напрями його
зміцнення. Результати дослідження засвідчили, що Україна
за рівнем конкурентного потенціалу сфери природокорис-
тування та охорони НПС посідає лише 43-тє місце з-поміж
59-ти країн рейтингу IPM. У рейтингу регіонів перші міс-
ця належать Волинській, Житомирській і Кіровоградській
областям, а останні — Донецькій, Львівській і Київській.
Особливо складна ситуація у сфері природокористування й
охорони НПС склалася в Донецькій області. Для підвищення
конкурентного потенціалу цієї сфери в Україні та її регіонах
необхідно вдосконалити природоохоронне законодавство,
збільшити обсяги державних і приватних витрат на охорону
НПС та реалізувати низку конкретних заходів зі зниження
ресурсо- та енергоємності валового внутрішнього і валового
регіонального продуктів, повнішого використання вторинної
сировини та відходів виробництва, зменшення викидів за-
бруднювальних речовин, підвищення рівня використання
поновлювальних джерел енергії, упровадження “зелених”
технологій і загалом розвитку “зеленої” економіки.
УДК 504.062.2:339.9“737”
2017.2.120. РОЛЬ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИ-
ЦТВА У ЗБАЛАНСОВАНОМУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ
/
Гадзало А.Я. // Збалансоване природокористування. — 2016. —
№ 4. — С. 88–92. — Бібліогр.: 11 назв.
Природокористування збалансоване, транскордонне спів-
робітництво, екологічна сфера.
Теоретично обґрунтовано основні напрями здійснення
транскордонного співробітництва України загалом та ви-
роблено рекомендації щодо напрямів удосконалення тран-
скордонного співробітництва з питань збалансованого при-
родокористування. Розглянуто основні форми та сфери
євроінтегрального співробітництва та його роль у сучасній
системі міжнародних відносин, соціально-економічні проб-
леми цього співробітництва. На регіональному рівні еколо-
гічна сфера послуг в Україні є малорозвиненою і перебуває
лише на стадії формування, проте має значні перспективи
для подальшого розвитку. Робота в цьому напрямі викону-
ється в межах програм транскордонного співробітництва та
урядових наказів. Серед екологічних послуг розвивається
управління водними ресурсами, відходами та екологічний
туризм, усі інші їх види перебувають на стадії формування.
Зазначено, що ефективне розв’язання екологічних проблем
транскордонного співробітництва, що передбачає ліквідацію
або обмеження негативного впливу на довкілля й здоров’я
людини, можливе на основі спільних заходів у його межах,
які враховують сучасний стан економіки й перспективи со-
ціально-економічного розвитку прикордонного регіону.
УДК 504.062:574:57.017:550.47
2017.2.121. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН
В ЕКОСИСТЕМАХ
/ Вітер А.В. — К.: Наук. думка, 2016. —
238 с. — (Сер. Молоді вчені). — Бібліогр.: С. 201–235. Шифр
548499.
Екосистеми, обмін речовин в екосистемах, біогеохімія,
раціональне природокористування, природні ресурси.
Здійснено комплексний аналіз ланцюгів перетворення
органічних речовин, тобто ланцюгів конверсії природних
ресурсів, оскільки вони є невід’ємною складовою частиною
загального явища обміну речовин в екосистемах, особливість
якого — багаторівневий підхід до розгляду перенесень і
перетворень речовин. Ця галузь поєднує в собі методоло-
гічні засоби наук, що вивчають різні рівні організації живого
світу, зокрема широкомасштабність біогеохімії та високу роз-
дільну здатність наук про молекули. Саме в такому аспекті
викладено засадничі положення і результати теоретичних
досліджень загальних властивостей шляхів перетворень
речовин. Наведено характеристики деяких з них, аргумен-
товано очевидність існування механізмів стабілізації та роз-
поділення енергетичного потоку. Описано методи інтерпре-
тації штучного інтелекту відповідних знань. Проаналізовано
раціональне використання природних ресурсів, зокрема
ґрунтових, продовольчу кризу, значення довкілля в здоров’ї
населення та інші прикладні проблеми. Слід зазначити, що
часто нераціональні обсяги відчуження біомаси з аграрних,
а подекуди з природних екосистем, вузька спеціалізація рос-
линництва та хімізація призводять до дефіцитного балансу
органічної речовини ґрунтів, зменшення біопродуктивності
екосистем, зниження споживчої цінності продукції агропро-
мислового комплексу (харчові продукти, лікарські засоби, не-
харчові товари біотичного походження), погіршання здоров’я
людей внаслідок негативних змін навколишнього природного
середовища.
УДК 504.064.001.25
2017.2.122. КОМПЛЕКСНА ПЕРЕРОБКА ТВЕРДИХ ПОБУ-
ТОВИХ ВІДХОДІВ — РАЦІОНАЛЬНИЙ ШЛЯХ ДО ВИРІШЕН-
НЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ
/ Фоменко О.О., Маслова В.С.,
Фесенко А.М., Рідний Р.В. // Інженерія природокористування. —
2017. — № 1. — С. 126–130. — Бібліогр.: 7 назв.
Забруднення довкілля, переробка твердих побутових від-
ходів, екологічна безпека, сортування твердих побутових
відходів, утилізація сміття.
Обґрунтовано необхідність комплексної переробки твер-
дих побутових відходів (ТПВ) у виробничих умовах країн з
відсутнім попереднім поглибленим їхнім сортуванням жите-
лями міст. Зазначено, що спалювання ТПВ, незважаючи на
постійне вдосконалення цього методу, не вирішує повністю
екологічні проблеми, оскільки це значною мірою пов’язано
з сучасним збільшенням полімерних відходів, спалювання
яких спричиняє утворення надтоксичних речовин і, крім того,
спалювання без сортування не є раціональним і з економіч-
ної точки зору, тому що понад 50% ТПВ — цінна вторинна
сировина. Останнє покоління сміттєспалювальних заводів
відрізняється не лише використанням високотемпературних
технологій, що зменшує кількість золи до 2%, а й потужною
системою очищення газоподібних викидів та утилізації твер-
дих компонентів. Зауважується, що технології переробки гід-
ролізом з отриманням рідких видів палива або будівельних
шлаковмісних матеріалів є значно ефективнішими система-
ми. Повторне використання вживаних товарів і компонентів
є реальним шляхом до зниження матеріаломісткості вироб-
ництва і зменшення небезпеки від існуючих звалищ відходів.
Питання попереднього сортування відходів жителями міст є
важливим елементом переробки відходів в Україні, оскільки
це спрощує процес подальшої переробки та зменшує вміст
хлор- і бромумісних складових, діоксинів і фуранів у викидах
від технологічних ліній спалювання відходів. Зазначено, що
зростання екологічних загроз від накопичення ТПВ, економіч-
на доцільність їх утилізації, а також аналіз світового досвіду
переробки відходів свідчать, що для держав, де відсутнє їхнє
попереднє сортування жителями міст, найдоцільнішим буде
використання сміттєпереробних комплексів, які забезпечують
сортування й утилізацію частини відходів як вторинної сиро-
вини, а також спалювання на сміттєпереробному заводі тієї
частини, що не підлягає утилізації.
УДК 504:631.16
2017.2.123. МЕХАНІЗМИ ФІНАНСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ
ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ: монографія
[Текст] /
Худолій Л.М., Сотник В.В. — К., 2016. — 200 с. — Бібліогр.:
253 назви. Шифр 548640.
Екологічні державні цільові програми, фінансування еко-
логічних програм, ефективність соціальна.
Метою монографії є поглиблення теоретичних і методич-
них засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдос-
коналення механізму фінансування екологічних державних
цільових програм в Україні на засадах співфінансування з
альтернативних джерел та дієвого контролю за їх виконан-
ням. Розкрито сутність державних цільових програм, прог-
рамно-цільового методу управління видатковою частиною
державного бюджету та розглянуто класифікаційні ознаки
державних цільових програм держави. Удосконалено мето-
дику оцінки екологічних державних цільових програм уве-
денням показника соціальної ефективності. Здійснено аналіз
сучасного стану фінансування державних цільових програм
та виконання програм екологічного спрямування. Виявлено
вплив рівня фінансування державних цільових програм на
макроекономічні показники країни та здоров’я населення.
Розроблено ефективну модель фінансування програм за
різного ступеня впливу індикаторів. Удосконалено механізм
залучення фінансових ресурсів від інвесторів на взаємо-
вигідних умовах з державою. Розроблено пропозиції щодо
вдосконалення системи контролю за реалізацією державних