Упрощенная HTML-версия
19
№ 2 (72), 2017
2017.2.72.
Вивчали безполицевий обробіток ґрунту на глибину 20–22 см
діагональним розпушувачем, чизельний обробіток на гли-
бину 10–12 см, мілкий (12–14 см) плоскорізний обробіток
важкими культиваторами, щілювання. Контролем слугувала
оранка на глибину 20–22 см. Встановлено, що на схилових
землях позитивно впливає на елементи родючості ґрунту
й врожайність ячменю безполицевий обробіток на глибину
20–22 см діагональним розпушувачем ПРН-31. Застосування
діагонального розпушувача забезпечує якісне розпушування
ґрунту, поліпшує фільтраційні властивості й водний режим.
Так, у середньому за три роки у 1,5-метровому шарі ґрунту
за осінньо-зимовий період накопичувалось 125 мм доступної
вологи, проти 82 мм на оранці і 73 мм при мілкому плоскоріз-
ному обробітку (табл.). Внаслідок поліпшення водного режи-
му й агрофізичних властивостей ґрунту, врожай зерна порів-
няно з контролем (оранка 20–22 см) підвищився на 0,28 т/га.
Внесення мінеральних добрив на схилах слід проводити восе-
ни за безполицевого і чизельного обробітку ґрунту, весною —
за мілкого плоскорізного розпушення або щілювання. З точки
зору зменшення втрат азоту, перспективним є роздільне вне-
сення добрив: восени — РК, весною — N.
УДК 631.512:631.816.2
2017.2.69. STRIP-TILL: ЩО ВЖЕ ВІДОМО?
/ Андрущак А. //
Зерно. — 2017. — № 1. — С. 198–201.
Strip-till, mini-till, технології землеробства, впровадження.
Відмічено, що strip-till — це частковий поглиблений обро-
біток ґрунту в смугах, який широко впроваджується в країнах
Північної Америки, де mini-till має недоліки — слабше весною
прогрівається ґрунт під соломою, що призводить до знижен-
ня врожайності. В Європі піонером strip-till є Німеччина, яка
зменшила площу обробітку ґрунту, збільшила глибину ло-
кального обробітку в смугах з одночасним внесенням рідкого
гною та мінеральних добрив. Strip-till поділяється на інтен-
сивний, помірний, класичний, роздільний та комбінований.
Технологічна карта для яровини на strip-till полягає у меха-
нічному смуговому обробітку із внесенням добрив, після чого
проводиться сівба. Рекомендується весною після смугового
обробітку перед сівбою дати ґрунту підсохнути, щоб не при-
липав до сошників сівалок. Зроблено висновок, що strip-till
усуває недоліки mini-till та надає альтернативу плужному об-
робітку на площах, схильних до ерозії. Strip-till — це не сама
сівалка, а система заходів під конкретний ґрунт, клімат, сіво-
зміну. Strip-till показує ефект на культурах, що потребують ши-
рокого міжряддя, насамперед порівняно із mini-till. Strip-till —
це еволюційний крок землеробства після mini-till. Проте кож-
на технологія землеробства має право на існування. Техно-
логії не копіюються, а їх головні принципи переносяться на
місцеві умови. До цього потрібно знати, як вони працюють.
УДК 631.527:633.15
2017.2.70. СТРЕСОВІ ФАКТОРИ НА ДІЛЯНКАХ ГІБРИ-
ДИЗАЦІЇ КУКУРУДЗИ ТА СПОСОБИ МІНІМІЗАЦІЇ ЇХНЬОГО
ВПЛИВУ
/ Жемойда В.Л., Багатченко В.В. // Селекція — над-
бання, сучасність і майбутнє (освіта, наука, виробництво):
тези міжнар. наук.-практ. конф., 22–24 трав. 2017 р. — К.,
2017. — С. 18–20. Шифр 549037.
Кукурудза, гібриди, лінії, строки сівби, норми висіву, сти-
мулятори росту, продуктивність.
Відмічено,що для підвищення насіннєвої продуктивності
батьківських компонентів гібридів кукурудзи потрібно удоско-
налювати та оптимізовувати агротехнічні заходи їх вирощу-
вання. Вивчали гібриди Ріст СВ, Річка С та Рушник СВ, само-
запильні лінії УР 9зС, УР 331 СВ та УР 12зС за сівби 25 квітня,
10 та 25 травня, густотою стояння рослин (75, 85, 95 тис./га
для гібридів, та 85, 95 і 105 тис./га для самозапильних ліній).
Встановлено, що найбільший вихід зерна з качана батьківські
форми мали за сівби 25 квітня. Більш пізні посіви формували
менший вихід зерна з початка та більшу неозерненість вер-
хівки. При зміщенні строків сівби у бік пізніх збільшувалась
вологість зерна. В середньому за роки досліджень гібриди
Ріст СВ, Рушник СВ і Річка С найвищу урожайність форму-
вали за сівби 25 квітня. Усі досліджувані батьківські форми
кукурудзи при пізньому строку сівби (25 травня) суттєво
знижували урожайність зерна. Зроблено висновок, що сівба
25 квітня — 10 травня є оптимальною для формування най-
вищої урожайності зерна батьківських форм.
УДК 631.58:631.86:339.13
2017.2.71. ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО: УКРАЇНСЬКІ
РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
/ Левицький Я. // Пропозиція. —
2017. — № 5. — С. 32–34.
Органічне землеробство, продукти органічного земле-
робства, темпи розвитку.
Наведено результати впровадження, значення та реалі-
зації продукції органічного землеробства. Відмічено, що у
2017 р. господарства і фермери, нехтуючи вимогами сіво-
зміни, засіють соняшником більше гектарів, аніж пшеницею.
Проте, для збільшення прибутків є інше рішення — перена-
лаштування на виробництво органічних культур. Однак для
вирощування органічних культур потрібен час для очищення
полів від залишків хімічних речовин (п’ять–сім років), скоро-
чення процедури одержання відповідного сертифіката та
його якості (близько 7 тис. грн), налагодження виробництва
органічного насіння та засобів захисту рослин, прийняття
відповідного рішення Держави про підтримку органічного
землеробства. Незважаючи на такі перешкоди, в Україні у
2015 р. 410550 сільгоспугідь (
≈
1% загальної площі) отримали
сертифікати органічних, 0,5 млн га перебувають під дико-
рослинністю, тобто в перехідному стані. За три роки (2014–
2016 рр.) земельні площі під виробництвом органічних зерно-
вих і олійних зросли від 18,8 до 189,5 тис. га — тобто більше
ніж удесятеро. На початок червня 2016 р. в Україні нарахо-
вували близько 210 підприємств, зареєстрованих у галузі
органічного землеробства, зокрема в Київській області — 36,
Одеській — 28, Харківській — 18. Сутність органічного вироб-
ництва у високій ціні продуктів, яка у півтора-два рази вища,
ніж аналогічного традиційного продукту. На жаль, ринок ор-
ганічної продукції здебільшого розташований не в Україні, а
в країнах Північної Америки, Європейського Союзу, Далекого
Сходу і Південно-Східної Азії, де рівень життя високий і дає
змогу жителям обирати натуральні, без застосування будь-
якої хімії, продукти. Розвиток органічного землеробства в
Україні тримається лише завдяки експорту, оскільки відсутнє
внутрішнє споживання через низьку купівельну спроможність
населення. Незважаючи на всі перешкоди та відсутність дер-
жавних програм підтримки, органічне землеробство в Україні
розвивається, хоча і не пришвидкими темпами.
УДК 631.58:631.871
2017.2.72. ЕКОЛОГІЧНІ АЛЬТЕРНАТИВИ
/ Дегодюк Е. //
The ukrainian farmer. — 2016. — № 6. — С. 70–72.
Система землеробства, органічне землеробство, систе-
ма землеробства І. Овсинського та Древлянська.
Відмічено, що в країнах Західної Європи існують біодина-
мічна, агробіологічна та мікробіологічна системи землероб-
ства, в основі яких — відмова від застосування промислових
хімічних добрив і пестицидів. Проте в світовій і українській
літературі прижилось поняття “органічне” землеробство, суть
якого тотожна зі згаданими альтернативними системами. Ор-
ганічна система землеробства вимагає сівозміни, технології
обробітку ґрунту, особливих систем удобрення й захисту рос-
лин. У сівозмінах — насичення бобовими культурами, в об-
робітку — неглибоке розпушення, в удобренні — відмова від
мінеральних добрив, в захисті рослин — від штучних пести-
цидів. Проте виведення останніх двох із системи призводить
до зниження продуктивності органічного землеробства на 30–
50%. Для заміни хімічних мінеральних добрив потрібно ство-
рювати й застосовувати органо-мінеральні біоактивні доб-
рива (ОМБД), основою яких є озерні сапропелі й верховий
торф. Прикладом застосування органічного землеробства є
ПП “Агроекологія” Шишацького району Полтавської області
під керівництвом С.С. Антонця, де починаючи з 1971–1975 рр.
врожайність зернових збільшилась від 2,6 до 5,28 т/га у
2014 р. Крім застосування ОМБД органічне землеробство
сприяє поширенню природного різноманіття ентомофагів
та дикорослих трав. У поширенні органічного землеробства
заслуговують на увагу системи землеробства І. Овсинського
(обробіток ґрунту не глибше ніж на 5 см, відмова від су-
цільної сівби зернових культур із запровадженням через-
смужжя шириною 30 см, поширення бобових культур та ін.)
та Древлянська (насичення посівів однорічними бобовими
культурами до 50%, насамперед горохом польовим, викою
ярою та ін.). Зроблено висновок, що системи розроблялися
і вдосконалювалися віками, але шляхом інновацій їх можна
АГРОТЕХНІКА
УДК 631.5