Упрощенная HTML-версия
18
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.2.64.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
що майже втричі більше порівняно з останніми роками, та
застосування інших альтернативних заходів.
УДК 631.453(477.1)
2017.2.64. МІДЬ У ҐРУНТАХ АГРО- ТА УРБОЛАНДШАФ-
ТІВ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ
/ Мислива Т.М., Біляв-
ський Ю.А. // Вісник Сумського національного аграрного
університету. Сер. Агрономія і біологія. — 2015. — Вип. 3. —
С. 99–105. — Бібліогр.: 30 назв.
Мідь, ґрунт, коефіцієнт концентрації, акумуляція.
Визначено рівні вмісту та особливості акумуляції валових і
міцнофіксованих форм міді у верхньому 0–20 см шарі ґрунтів
агро- та урболандшафтів. Встановлено, що у ґрунтовому
покриві агроландшафтів Житомирського Полісся фіксується
відносно низький вміст валових форм міді, який коливається
в середньому від 1–2 до 6–8 мг/кг, досягаючи рівня 8–10 мг/кг
лише у дерново-глейових і лучних ґрунтах. Урбоземи пар-
ково-рекреаційних і агроселітебних ландшафтів вміщують
від 8 до 10 мг/кг і більше валової міді, а в окремих випадках
вміст цього елемента досягає 30–40 мг/кг. Характерною
рисою розподілу міцнозв’язаної міді за ґрунтовим профілем
є її акумуляція у верхніх генетичних горизонтах, багатих на
органічну речовину. Коефіцієнт концентрації міцнофіксованої
міді в орному шарі ґрунтів агроландшафтів у середньому
коливається у межах від 1,11 до 2,42, а індекс насиченості
ґрунту відповідає низькій забезпеченості, запаси якого у
ґрунтах потребують поновлення. Коефіцієнт концентрації
міді в урбоземах агроселітебних ландшафтів м. Житомир у
середньому коливається від 9 до 22 одиниць.
УДК 631.46:631.445.41:631.84
2017.2.65. ПЕРЕБІГ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У
СІРОМУ ЛІСОВОМУ ҐРУНТІ ЗА ВАПНУВАННЯ І МІНЕ-
РАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ
/ Малиновська І.М., Черниш О.О.,
Сорока О.П. // Наукові основи ефективного розвитку галузі
землеробства та використання земельно-ресурсного по-
тенціалу України: матеріали наук.-практ. конф. молодих
учених і спеціалістів, Київ, 1–3 листоп. 2016 р. — К., 2016. —
С. 21–23. Шифр 548771.
Мікробіологічні процеси, сірий лісовий ґрунт, вапнування,
мінеральні добрива, гумус, екзогенна органічна речовина.
Встановлено, що вапнування призводить до збільшення
чисельності мікроорганізмів основних еколого-трофічних
груп, зниження активності мінералізації гумусу: за відсутності
мінерального удобрення — на 8,77%, на фоні мінерального
удобрення — на 10,6, за внесення екзогенної органічної
речовини — на 28,6%; до зменшення активності витрачан-
ня органічної речовини ґрунту: за відсутності мінерального
удобрення — на 28,5%, на фоні мінерального удобрення —
на 25,3, за внесення екзогенної органічної речовини — на
47,9%; до зниження інтенсивності мінералізації сполук азоту,
особливо, за внесення екзогенної органічної речовини: за
одинарної дози добрив — у 1,90 раза, за 1,5 дози — 2,61,
за подвійної дози — у 3,75 раза. Зростання дози мінераль-
них добрив також призводить до уповільнення мінералізації
гумусу, загальної органічної речовини ґрунту і сполук азоту.
Заорювання біомаси сидеральної культури і побічної про-
дукції попередника у сівозміні покращує екологічні умови в
агроценозі, про що свідчить зростання чисельності азото-
бактера, зниження питомого вмісту меланінсинтезувальних
мікроміцетів на 12,4%, зменшення фітотоксичності ґрунту на
16,8% порівняно із середньою фітотоксичністю ґрунту варіан-
тів без внесення екзогенної органічної речовини.
УДК 631.472
2017.2.66. МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ҐРУНТОВОГО ПРОФІ-
ЛЮ ЯСНО-СІРОГО ЛІСОВОГО ПОВЕРХНЕВО ОГЛЕЄНОГО
ҐРУНТУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОНАВАНТАЖЕНЬ
/ Цапко Ю.Л.,
Даньків К.Я., Оліфір Ю.М. // Вісник Харківського національно-
го аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. —
Х., 2016. — № 2. — С. 33–38. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохі-
мія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів). —
Бібліогр.: 2 назви. Шифр 548317.
Ясно-сірий лісовий поверхнево оглеєний ґрунт, агронаван-
таження, ґрунтовий профіль, агрогенна трансформація,
переліг, добрива, вапно.
Встановлено, що тривале с.-г. використання ясно-сірого
лісового поверхнево оглеєного ґрунту протягом 50 років
порівняно із цілинним ґрунтом під перелогом призводить до
зміни будови ґрунтового профілю і морфологічних ознак, які
відображаються, в першу чергу, на потужності верхнього
горизонту й витягнутості генетичного профілю та його по-
тужності. Органо-мінеральна система удобрення сумісно з
вапном позитивно вплинула на перебіг агрогенної транс-
формації ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту.
На відміну від неї, мінеральна система удобрення (півтори
норми) на фоні внесення 1,5 норми вапна сприяла поширен-
ню деградаційних явищ у ґрунті.
631.5 АГРОТЕХНІКА
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.51:631.43:633
2017.2.67. ВПЛИВ СИСТЕМИ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ
ҐРУНТУ НА ВМІСТ ДОСТУПНОЇ ВОЛОГИ ТА ПРОДУКТИВ-
НІСТЬ КУКУРУДЗИ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ
/
Танчик С.П., Миколенко Я.О. // Вісник аграрної науки. —
2017. — № 4. — С. 12–16. — Бібліогр.: 10 назв.
Ґрунт, вологість, кукурудза, врожайність, обробіток
ґрунту, коефіцієнт водоспоживання.
Висвітлено результати досліджень щодо впливу систем
основного обробітку ґрунту (диференційований — контроль,
плоскорізний, полицево-безполицевий, поверхневий) та
чергування культур у короткоротаційній трипільній сівозміні
за промислового (контроль) та no-till обробітку ґрунту. Вста-
новлено, що на період сівби за нульового обробітку запаси
доступної вологи були на 20,5 мм вищими порівняно з оран-
кою. Запаси доступної вологи в шарі 0–100 см на початок ве-
гетації (табл. 1) за основного і поверхневого обробітків ґрунту
перевищували на 15,6 мм, а на кінець вегетації — на 20,9 мм
контроль. Отже, отримані результати свідчать, що економні-
ше використовується волога за нульового та поверхневого
обробітків. Так, за нульового обробітку це можна пояснити
наявністю мульчувального шару, що перешкоджає надмірно-
му випаровуванню вологи. Поверхневий обробіток зберігає
вологу за рахунок подрібнення шару ґрунту, який також пере-
шкоджає випаровуванню вологи. Для формування врожаю
найекономніше використовується волога за нульового та
плоскорізного обробітків ґрунту, що на 31,7 мм менше по-
рівняно з контролями 1-го та на 30,8 мм — 2-го досліду. Уро-
жайність підвищується за плоскорізного обробітку на 1,4 т/га,
за поверхневого — на 0,5 т/га порівняно з контролем. За
нульового обробітку врожайність кукурудзи підвищилась на
0,5 т/га порівняно з контролем другого досліду.
УДК 631.512:631.816.2
2017.2.68. ТРЕБОВАТЕЛЬНЫЙ ЯЧМЕНЬ. ПРОТИВОЭРО-
ЗИОННАЯ ОБРАБОТКА ПОЧВЫ, УДОБРЕНИЕ И УРОЖАЙ
ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО НА СКЛОНАХ
/ Горбатенко А., Горо-
бец А., Судак В., Десятник Я., Судак Н. // Зерно. — 2017. —
№ 1. — С. 30–36.
Схилові ґрунти, протиерозійний обробіток, агрофізичні
властивості, мінеральні добрива, врожайність.
Наведено результати досліджень щодо впливу способів
протиерозійного обробітку ґрунту та оптимізації строків вне-
сення мінеральних добрив на врожайність ячменю ярого
після кукурудзи на зерно за вирощування на схилових зем-
лях крутизною 3,5–4° в умовах Північного Степу України.