Упрощенная HTML-версия
15
№ 2 (72), 2017
2017.2.52.
УДК 631.4
ҐРУНТОЗНАВСТВО
Льонозбиральний комбайновий агрегат, ворушилка, обер-
тач, прес-підбирач, енергоємність, продуктивність.
Здійснено енергетичну оцінку льонозбирального комбай-
нового агрегату при розстиланні стрічки льоносоломи для її
росяного мочіння, машинних агрегатів у складі з ворушилкою,
обертачем і подвоювачем розстелених стрічок та прес-під-
бирачем, що підбирає стрічку виготовленої трести і формує
її в рулони. Відмічено, що з підвищенням продуктивності
льонозбирального агрегату та зазначених машинних агре-
гатів і прес-підбирача, що здійснює підбирання стрічки і
формування рулонів від 0,1 до 0,6 га/год — енергоємність
використання агрегатів знижується на 83,3%, до 0,8 га/год —
на 87,5%, а з підвищенням продуктивності від 0,1 до 1,0 га/год
і подальшим підвищенням до 2,5 га/год знижується відпо-
відно на 90 і 96%. За інтенсивністю сповільнення зниження
енергоємностей досліджуваних агрегатів їхня продуктивність
в реальних умовах виробництва трести має бути не нижче
0,6 га за годину змінного часу, продуктивність навантажувача
рулонів трести — не нижче 10 т/год, а вантажопідйомність
причепів, використовуваних на перевезенні рулонів, може
бути обмежена вантажопідйомністю 10 т.
631.4 ҐРУНТОЗНАВСТВО
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — академік НААН МАЗУР Г.А.
УДК [631.445.152:631.46]:631.417.2(477.52)
2017.2.49. УМІСТ ЗАГАЛЬНОГО ГУМУСУ ТА БІОПРОДУК-
ТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ ЗАПЛАВИ МАЛОЇ РІЧКИ ПРОБУЖКА
ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
/
Казюта О.М. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. —
№ 1. — С. 115–121. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія,
землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів). — Біб-
ліогр.: 9 назв. Шифр 548186.
Загальний гумус,біопродуктивність ґрунтів, алювіальні
ґрунти, біогенність.
Досліджено вміст загального гумусу та біопродуктивність
алювіальних ґрунтів різних частин заплави р. Пробужка.
Визначено, що всі досліджувані ґрунти мають високий вміст
гумусу, причому найвищі його показники зафіксовані у верх-
ніх шарах, особливо багато гумусу міститься в 0–10 см шарі
ґрунту. Із глибиною кількість гумусу в усіх частинах заплави
зменшується, за винятком прируслової частини, де на гли-
бині 42–60 см знаходиться похований ґрунт — уміст гумусу
підвищується. Найбільший уміст гумусу мають ґрунти прите-
расного зниження, найменший — у ґрунті прируслової части-
ни заплави. Усі досліджувані ґрунти характеризуються висо-
кою біогенністю за трав’яною масою. Найбільша маса трави
знаходиться у притерасному зниженні, найменша частка її
зосереджена у центральній заплаві. Найбільша маса коренів
зосереджена у верхньому 0–10 см шарі ґрунту незалежно від
частини заплави. Найбільша продуктивність коренів у при-
русловій заплаві, а найменша — у центральній.
УДК 631.4(477.41/42)
2017.2.50. ВМІСТ РУХОМИХ ФОРМ ФОСФОРУ І КАЛІЮ
В СІРОМУ ЛІСОВОМУ ҐРУНТІ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОБРО-
БІТКУ ТА УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
ПОЛІССЯ
/ Яковенко О.П. // Збірник наукових праць ННЦ
“Інститут землеробства НААН”. — К., 2016. — Вип. 2. —
С. 24–33. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 548760.
Сірий лісовий ґрунт, обмінний калій, рухомий фосфор,
системи обробітку, удобрення.
Встановлено, що за припинення внесення добрив упро-
довж трьох ротацій сівозміни відбувається зменшення за-
пасів рухомого фосфору в середньому на 40,6 кг/га за рік,
обмінного калію — на 14,5 кг/га за рік. Позитивний баланс
по фосфору спостерігався лише на третьому фоні удобрен-
ня після зниження доз органічних та мінеральних добрив.
У даному випадку більш виділяється варіант плоскорізного
розпушення — підвищення сягає 27,5 мг/кг ґрунту за три
ротації (табл.). Найефективнішою в накопиченні обмінного
калію виявилась альтернативна система удобрення в по-
єднанні з плоскорізним розпушенням, збільшення умісту К
2
О
становило 1129,0 кг/га, що відповідає середній забезпечено-
сті рослин калієм. У розрізі років спостерігалася стабільність
вмісту обмінного калію в ґрунті на рівні 80–129,5 мг/кг ґрунту,
рухомого фосфору в межах 135,0–219,5 мг/кг ґрунту, що
відповідає підвищеному та високому рівню забезпеченості
даними елементами.
УДК 631.4:504.73(477.74)
2017.2.51. ҐРУНТОВО-РОСЛИННИЙ КОМПОНЕНТ ПРИ-
РОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОБЛЕМІ УСИХАННЯ КУ-
ЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ
/ Біланчин Я.М., Буяновський А.О.,
Тортик М.Й., Жанталай П.І., Адобанська М.В., Кірюшкіна Г.М.,
Шихалєєва Г.М. // Вісник Одеського національного універси-
тету. Сер. Географічні та геологічні науки. — 2016. — Т. 21,
вип. 1. — С. 56–77. — Бібліогр.: 21 назва.
Куяльницький лиман, ґрунтово-рослинний покрив, усихан-
ня, гумусовий і агрофізичний стан.
Встановлено, що природно-екологічне середовище району
досліджень зазнало і зазнає нині посиленого антропогенного
впливу внаслідок високого ступеня розораності території,
випасання худоби на узбережно-берегових схилах лиману
і річок, що впадають у нього, вирубки лісонасаджень та
частих пожеж, а також видобутку піску по руслу і в заплаві
р. В. Куяльник. Результати вивчення ґрунтів обстеженої те-
риторії засвідчили суттєве погіршення їхнього гумусового і
агрофізичного стану в умовах посилення антропогенного пре-
су, глобального потепління клімату та прояву ерозійних про-
цесів. Це є наслідком інтенсифікації процесів дегуміфікації
ґрунтів та їхнього знеструктурення і ущільнення, зменшення
вологоємності, погіршення водопроникності і фільтраційної
здатності. Запропоновано стратегію заходів щодо поліп-
шення природоохоронно-екологічного стану ґрунтів і земель
басейну Куяльницького лиману та ґрунтово-рослинного по-
криву загалом, підвищення їхньої значущості у збільшенні
стоку з вододільних, і особливо, привододільно-схилових
територій та збільшення на них рослинності. Пріоритетними
мають стати безполицева різноглибинна оранка та розущіль-
нення верхніх шарів чорноземних ґрунтів, збільшення площ
під культурами суцільної сівби та сорго, а також доведення
частини багаторічних трав до 25%.
УДК 631.417.2
2017.2.52. ВПЛИВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ҐРУНТОВОГО ВБИР-
НОГО КОМПЛЕКСУ НА ВМІСТ ГУМУСУ В СІРОМУ ЛІСО-
ВОМУ ҐРУНТІ
/ Шкляр В.М. // Наукові основи ефективного
розвитку галузі землеробства та використання земельно-
ресурсного потенціалу України: матеріали наук.-практ. конф.
молодих учених і спеціалістів, Київ, 1–3 листоп. 2016 р. — К.,
2016. — С. 5–6. Шифр 548771.
Сірий лісовий ґрунт, вміст гумусу, трансформація ґрун-
тового вбирного комплексу.
Дослідження проведено в 2013–2016 рр. в ДПДГ “Чабани”
ННЦ “Інститут землеробства НААН” у стаціонарному досліді,
який закладено у 1992 р. на сірому лісовому крупнопилувато-
легкосуглинистому ґрунті. Встановлено позитивну роль поєд-
нання вапнування та органо-мінеральних систем удобрення,
що сприяло розширеному відтворенню запасів гумусу. На
варіанті, де вносили полуторну дозу вапна, розраховану за
гідролітичною кислотністю по фону органічних та підвищеної
дози мінеральних добрив (N
104
P
56
K
104
) на 8–10-й роки дії хіміч-
ної меліорації (7,3 т/га СаСО
3
), частка кальцію була найвищою
в досліді і становила в середньому 81% від ємності вбирання,