Упрощенная HTML-версия
66
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.294.
КУРЕЙ-НЕСУЧОК
/ Оріщук О.С., Цап С.В., Рубан Н.О. // Віс-
ник Сумського національного аграрного університету. Сер.
Тваринництво. — 2016. — Вип. 5. — С. 198–202. — Бібліогр.:
8 назв
Кури-несучки, кормова добавка, пальмовий жир, раціон,
ліпіди, фосфоліпіди.
Представлено результати досліджень щодо впливу віта-
мінно-амінокислотно-мінерально-жирового комплексу у кор-
мосуміші птиці на вміст каротиноїдів і вітаміну А у складі
жовтка яєць курей-несучок. Вивчення проводили на чотирьох
групах курей-несучок кросу “NOVOgen brown” по 50 голів у
кожній, яких утримували в триярусних кліткових батареях
протягом 120 діб з повнораціонним комбікормом (табл.).
Виявлено, що включення до основного комбікорму курей-
несучок ВАМЖК сприяло збільшенню загальних ліпідів та
етерифікованого холестерину у жовтку яєць. Зроблено ви-
сновок, що введення до комбікорму вітамінно-амінокислотно-
мінерально-жирового комплексу на основі пальмового жиру
позитивно впливає на вітамінний та ліпідний склад яєць,
зокрема підвищується рівень каротиноїдів та вітаміну А у
жовтку яєць на 3,7–11,8 мг/г і 27,3–52,7 мк/г.
УДК 636.52/.58:636.087.7
2017.1.294. ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АД-
СОРБЕНТОВ МИКОТОКСИНОВ В ПТИЦЕВОДСТВЕ
/ Из-
майлович И.Б. // Вісник Сумського національного аграрного
університету. Сер. Тваринництво. — 2016. — Вип. 5. —
С. 234–238.
Курчата-бройлери, ентеросорбенти мікотоксинів, ін-
тенсивність росту, витрати кормів, економічна ефек-
тивність.
Представлено результати досліджень щодо впливу енте-
росорбентів мікотоксинів “Фунгісорб” і “Карбітокс” на ефек-
тивність вирощування курчат-бройлерів в умовах Білорусі.
Мікотоксини — грибкові отрути продуктів життєдіяльності
плісеневих грибів. Вони гальмують ріст молодняку, зни-
жують яйценосність курей, викликають імунодепресивний
стан і, як наслідок, виникнення хвороб — мікотоксикозів.
Для зменшення їх впливу застосовують адсорбенти, зо-
крема “Фунгісорб” і “Карбітокс”. Об’єктом дослідження були
курчата-бройлери від однодобового віку до 42 днів, яким у
комбікорм додавали адсорбенти “Фунгісорб” і “Карбітокс”
згідно зі схемою досліду (табл.). Встановлено, що включен-
ня ентеросорбентів мікотоксинів у раціон курчат-бройлерів
у кількості 1 кг/т комбікорму, сприяє підвищенню природної
резистентності та інтенсивності росту молодняку, зниженню
втрат кормів на приріст живої маси. Так, приріст живої маси
курчат-бройлерів у 42-денному віці збільшився на 128–77 г,
витрати кормів зменшились на 0,6–0,5 кг/гол. порівняно з
контролем. Включення в комбікорм ентеросорбентів сприяє
одержанню додаткового прибутку — 3,4–2,02 тис. біл. рублів
на 1 гол. порівняно з контролем.
УДК 636.57+636.064
2017.1.295. СИТЦЕВІ КУРИ В УКРАЇНІ — ФЕНОМЕН ВІТ-
ЧИЗНЯНОГО ПРИСАДИБНОГО ПТАХІВНИЦТВА
/ Остапен-
ко В.І., Бондаренко Ю.В. // Вісник Сумського національного
аграрного університету. Сер. Тваринництво. — 2016. —
Вип. 5. — С. 72–76. — Бібліогр.: 6 назв.
Ситцеві кури, популяція, жива маса, крос.
Наведено результати експедиційних обстежень фермер-
ських і присадибних птахівничих господарств та виставок
з метою опису фонетики та екстер’єрних ознак виявленої
місцевої популяції “ситцевих” курей і вивчення прояву ефекту
гетерозису при їх схрещуванні з м’ясо-яєчною породою Юр-
ловська голосиста та м’ясними кросами Росс-306 і Кобб-500
як можливими вихідними формами птиці з метою створення
нового вітчизняного кросу курей м’ясо-яєчного типу. Об-
стеження проведено в Сумській, Полтавській та Харківській
областях, результатом якого стало схрещування чотирьох
генотипів. Виявлено, що “ситцеві” кури є поліморфною попу-
ляцією, неоднорідною за цілою низкою генів, що свідчить про
можливість ефективної селекції. Голова середньої величини,
дзьоб короткий, світло-коричневий. Шия середньої довжини,
товста. Тулуб видовжений, широкий, глибокий. За кольором
оперення “ситцеві” кури відносяться до феомеланінової групи
з металевим блиском. Добові курчата “ситцевих” курей ма-
ють своєрідний поліморфний малюнок, який контролюється
певними генами. “Ситцевість” добре підлягає плюс і мінус
відбору курчат. Напрям продуктивності “ситцевих” курей
комбінований, але у деяких господарствах спостерігається
відхилення в бік яєчної або м’ясної продуктивності. У серед-
ньому яйценосність становить 168–195 яєць з середньою
масою 58–62 г, забарвлення шкаралупи рожеве. Жива маса
півнів доходить до 5–5,5 кг, курок — 3–3,5 кг. Вихід чистого
м’яса становить 52%, кісток — 10,6%. Зроблено висновок,
що “ситцеві” кури в Україні — це феномен українського
птахівництва, який виник на базі місцевої птиці і відображає
цікаву локальну популяцію курей з унікальним фенотипом,
доброю м’ясо-яєчною продуктивністю та високими адаптив-
ними якостями.
УДК 636.6.087.72:636.612.1
2017.1.296. ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ДЕЯКИХ ВІТАМІНІВ
В ЯЙЦЯХ ПЕРЕПІЛОК ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ НЕЗА-
МІННИХ АМІНОКИСЛОТ В ПОЄДНАННІ З ВІТАМІНОМ Е
/
Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Порошипенко О.А., Стов-
бецька Л.С. // Вісник Сумського національного аграрного
університету. Сер. Вет. медицина. — 2016. — Вип. 6. —
С. 16–19. — Бібліогр.: 13 назв.
Перепели, амінокислоти, лізин, метіонін, треонін, віта-
мін Е, яйця, каротиноїди.
Наведено результати досліджень щодо впливу комплек-
су амінокислот — лізину, метіоніну, треоніну в поєднанні
з вітаміном Е на вміст деяких вітамінів в яйцях перепілок.
Вивчали основний раціон (контроль), до якого додавали
амінокислоти і вітамін Е в різних дозах (табл.). Встановлено
зростання вмісту каротиноїдів та вітаміну А у яйцях птиці,
яка отримувала комплекс амінокислот з вітаміном Е, відпо-
відно на 15,7–42,3%. Вміст токоферолу у яйцях дослідних
груп був більшим порівняно з контролем на 17,3–18,5%, а
вітаміну Е на 30-ту та 45-ту добу експерименту також зріс
на 10,5–15,7% порівняно з контролем. Збільшення вмісту
вищезгаданих вітамінів у яйцях перепілок дослідної групи
сприяло поліпшенню їх біологічної цінності.
УДК 637.4.082.472:637.412
2017.1.297. ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕДІНКУБАЦІЙНОЇ ОБРОБ-
КИ ЯЄЦЬ “ШТУЧНА КУТИКУЛА” ТА ВПЛИВ ЇЇ НА БІОЛОГІЧ-
НІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЗАРОДКІВ
КУРЕЙ
/ Самохіна Є.А., Бордунова О.Г. // Вісник Сумського
національного аграрного університету. Сер. Тваринництво. —
2016. — Вип. 5. — С. 219–223. — Бібліогр.: 16 назв
Кури, інкубаційні яйця, шкаралупа, ембріон, технологія
“штучна кутикула”.
Наведено результати дослідження щодо впливу технології
“штучна кутикула” на деякі біологічні та морфологічні показ-
ники розвитку зародків курей кросу Хайсекс білий. Вивчали
дію розчину хітозану кислоторозчинного з 2,0% надоцтовою
кислотою за температури нагрівання 35–40°С, який розпилю-
вачем наносили на яйця. Встановлено, що передінкубаційна
обробка яєць розчином “штучна кутикула” сприяла деяко-
му зниженню втрати вологи яйцями в процесі їх інкубації
(табл.). Менша втрата вологи сприяла збільшенню живої
маси зародка на 5,8–7,9% порівняно з контрольною групою.
Проте зростання зародка і збільшення його маси проходило
нерівномірно — спочатку він швидко зростає, але до кінця
інкубації приріст істотно знижується. З віком зародка відбува-
ються глибокі зміни як його самого, так і зв’язків із зовнішнім
середовищем. Зроблено висновок, що передінкубаційна об-
робка яєць робочим розчином “штучна кутикула” позитивно
впливає в аспекті стимулювання росту і розвитку ембріонів
птиці. Жива маса зародків на 17-ту добу інкубації, діаметр
судинного поля через 48 год інкубації, довжина зародка на
19-ту добу інкубації були достовірно більшими порівняно з
контролем.
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59