Упрощенная HTML-версия
67
№ 1 (71), 2017
2017.1.302.
ТВАРИННИЦТВО. Домашні кролі. Хутрові звірі
УДК 636.92/.93
636.92/.93 Домашні кролі. Хутрові звірі
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
УДК 636.92
2017.1.298. ХУТРОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ КРОЛІВ ЗА РІЗ-
НИХ ТЕРМІНІВ ВИРОЩУВАННЯ
/ Лучин І.С., Корпанюк В.Д. //
Ефективне кролівництво і звірівництво: зб. наук. пр. — 2016. —
№ 2. — С. 37–42. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 548191.
Кролі, генотип, трьохпорідні помісі, забійний вихід, гіс-
тологія шкури, адаптаційна здатність.
Метою дослідження було встановлення особливостей
гістологічної будови шкури та її кореляційний зв’язок із забій-
ними показниками кролів двох генотипів — породи радянська
шиншила (РШ) і трьохпорідних помісей у динаміці їх росту
та визначення адаптаційної спроможності до інтенсивної від-
годівлі молодняку кролів різних генотипів. Вирощування мо-
лодняку кролів і його забій проводили в умовах господарства
“Еліт” Івано-Франківської обл. Використовували два генотипи
молодняку кролів: І гр. (контрольна) — РШ, ІІ гр. (дослідна) —
новостворений тип шиншили — НТШ з “кровністю” 4/8БВ
3/8МШ 1/8Ф, де БВ — частина породи білого велетня, МШ —
місцевої шиншили, Ф — фландра. Встановлено показники
вирощування, забою та особливості будови шкіри з різних
ділянок тіла молодняку кролів порід РШ та НТШ. Рівень
досліджуваних показників зумовлений генотипними особли-
востями, які визначають і тип конституції, і швидкість росту
молодняку кролів. За рівнем живої маси вірогідна перевага
молодняку НТШ порівняно з кролями породи МШ. Зроблено
висновки, що забійний вихід у трьохпорідного молодняку
кролів відповідно до чистопорідних тварин збільшувався
в динаміці росту на 1,6; 3,1; 2,7%, але найбільша різниця
між двома генотипами була у віці 90 днів; помісні тварини
на рівні вищої продуктивності характеризуються і вищим
рівнем резистентності і адаптаційної здатності за рахунок
потовщеного епідермісу та загальної товщини шкури, що
дає можливість використання даного генотипу за промисло-
вими технологіями виробництва кролятини. Запропоновано
використовувати поголів’я новоствореного типу шиншили в
умовах промислового виробництва кролятини, зокрема за
інтенсивних і напівінтенсивних технологій.
УДК 636.92
2017.1.299. КРОЛИКИ-ВЕЛИКАНЫ: ОПИСАНИЕ ПОПУ-
ЛЯРНЫХ ПОРОД
/ Agronomu.com // Тваринництво України. —
2016. — № 7/8. — С. 14.
Кролики-велетні, білий велетень, сірий велетень, гігант-
ська шиншила, шампань, баран, чорно-бурий, совєтская
шиншила, строкатий велетень, фландр.
Тваринники завжди намагалися створити таких кролів, які
об’єднували б у собі найкращі якості, тобто могли б швидко
розмножуватись, набирати масу, були крупними і життє-
здатними. Кролі з красномовною назвою “Велетень” були
виведені нещодавно. Вважають, що перший такий кролик
з’явився на світ у 1952 р. на території Полтавської обл. Наве-
дено опис основних порід кролів-велетнів: “Білий велетень”,
“Сірий велетень”, “Гігантська шиншила”, “Шампань”, “Баран”,
“Чорно-бурий”, “Совєтская шиншила”, “Строкатий велетень”,
“Фландр”. В описі порід представлено дані про виникнення
породи, масу дорослої тварини, характеристики тулуба,
шерсті, плодючості та інші.
УДК 636.92.033.084
2017.1.300. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ М’ЯС-
НОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КРОЛІВ
/ Вакуленко І.С., Да-
нець Л.М., Аксьонов Є.О., Петраш В.І. // Ефективне кролів-
ництво і звірівництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 2. — С. 10–
19. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 548191.
Сухий тип годівлі, кролятина, мінеральні речовини, м’яс-
на продуктивність, вітаміни, білкові компоненти, абсо-
лютний приріст.
Метою досліджень було детальне вивчення та біологічне,
економічне і практичне обґрунтування: термінів підсису та
реалізації на м’ясо кроленят; різного типу годівлі на фор-
мування у кролів м’ясної продуктивності залежно як від
технології вирощування, так і від продуктивного напряму
тварин у процесі росту від народження до статевої зрілості.
Для вивчення зазначених питань у ДП ДГ “Кутузівка” Харків-
ської обл. було відібрано 15 гол. ремонтних самиць, від яких
одержано 80 гол. молодняку, що вирощувався до 150 діб.
Дослідження показали, що високопоживний гранульований
комбікорм і промислові умови вирощування забезпечують
інтенсивний ріст і розвиток тварин. Наведено численні дані,
що характеризують інтенсивність вікової динаміки росту;
особливості формування м’ясної продуктивності; хімічні, біо-
хімічні та технологічні показники м’яса при сухому типі годівлі
кролів м’ясо-шкуркового напряму. Зроблено низку висновків,
зокрема про те, що за комплексом хімічних, морфологічних,
біохімічних, кулінарно-технологічних та економічних показни-
ків високим забійним виходом — 62–63%, виходом м’якоті —
87–88%, незначним вмістом жиру — 9–11% — оптимальними
можна визнати строки забою і реалізації кролів у віці 3–4
місяців з передзабійною масою 2,5–3,2 кг.
УДК 636.92.053.087.8
2017.1.301. ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИЧНОГО ПРЕПА-
РАТУ “БАЦЕЛЛ” В ГОДІВЛІ КРОЛІВ
/ Вакуленко І.С. // Ефек-
тивне кролівництво і звірівництво: зб. наук. пр. — 2016. —
№ 1. — С. 5–12. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 548190.
Препарати пробіотичні (“Бацелл”), сукрільні самиці, лак-
туючі самиці, молодняк на дорощенні, збереженість, плід-
ність.
Метою досліджень було вивчити продуктивну дію про-
біотичного препарату “Бацелл” (ПБПБ) на ріст і розвиток
молодняку, відтворні здатності кролематок та збереженість
кроленят у різні вікові періоди. Дослідження проводились на
кролефермі ДГ “ДП Кутузівка”. Наведено схему згодовування
ПБПБ у добових раціонах кролів 4-х виробничих груп (конт-
рольна і 3 дослідні). Дано опис характеристик, біологічних
властивостей препарату, продуктивних показників сукріль-
них і лактуючих кролематок, динаміки живої маси кролів
і середньодобового приросту кроленят при згодовуванні
ПБПБ. Зроблено висновки, що застосування ПБПБ у годівлі
кролів у дозах 0,10–0,15–0,30 г/голову на добу сприяло по-
кращанню функціонування системи травлення, відтворенню
та підвищенню резистентності. Уведення до добового ра-
ціону відгодівельного молодняку препарату у вказаній дозі
забезпечувало збільшення приросту порівняно з тваринами,
що не одержували препарат, відповідно на 12–17–18%, та
середньодобовий приріст на 30–37% вищий, ніж у контролі.
Оптимальною дозою для сукрільних і лактуючих самиць
визначено 0,15 г на добу, що сприяло збереженню живої
маси кролематок, збільшенню живої маси кроленят при на-
родженні, розміру гнізда, молочності у 20 днів і живої маси
кроленят.
УДК 636.92:619:616.98:578.821.4
2017.1.302. ЛІКУВАННЯ КРОЛІВ, ХВОРИХ НА ШКІРНУ
ФОРМУ МІКСОМАТОЗУ
/ Гуменний О.Г., Попова І.М., Горо-
бей С.П., Рибіна К.В. // Аграрний вісник Причорномор’я: зб.
наук. пр. — О., 2015. — Вип. 77. — С. 10–12. — Бібліогр.:
3 назви. Шифр 547779.
Кролі, міксоматоз (шкірна форма), йодгліцерин, препарат
“Риботан”, лікування кролів.
Мета досліджень, проведених в умовах особистих се-
лянських господарств Біляївського р-ну Одеської обл. на
трьох кролефермах, де утримуються 160, 240, 109 кролів
відповідно, — розробити методи терапії модулярної форми
міксоматозу (МФМ) кролів. До дослідів було залучено 34
голови кролів з поодинокими і множинними ураженнями вух,
повік, носа. Наведено результати лікування кролів, хворих на
МФМ, препаратами йод-гліцерин і йод-гліцерин + риботан.
Зроблено висновки, що при вузликовій формі у незначної
кількості кролів спостерігалось самовидужання, 50% їх гине
від кахексії, або з тих же причин 28% підлягає “стемпінг-ауту”.
Лікування шкірної форми може бути успішним при комбінації