Упрощенная HTML-версия
64
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.283.
Дослідження проведено на чистопорідному свинопоголів’ї
великої білої породи (ВБ — 1-ша гр.), миргородської (М —
2-га гр.), полтавської м’ясної (ПМ — 3-тя гр.), ландрас (Л —
4-та гр.) та червоної білопоясої (ЧБП — 5-та гр.). Оцінку якос-
ті продуктів забою здійснено за методиками А.М. Поливоди,
Р.В. Стробикіної, М.Д. Любецького після досягнення тварина-
ми живої маси 100 та 125 кг. Зразки сала відбирали між 9–12
грудними хребцями після 24-годинного дозрівання півтуш у
холодильній камері за температури +2...–40°С. Уміст загаль-
ної вологи у салі визначали висушуванням за t 100–105°С до
постійної маси. Встановлено, що найбільшу кількість води у
салі мають свині ЧБП за різних рівнів відгодівлі і різних ваго-
вих кондицій, а найменшу — тварини М породи. Найбільше
протеїну спостерігалось у салі м’ясних порід — 2,46–2,53%,
а найменше також у свиней М породи. Відзначено обернено
пропорційну залежність між умістом протеїну і жиру в салі. Із
віком хімічний склад сала змінювався — закономірно зменшу-
валась кількість води і протеїну та збільшувався вміст жиру.
Щодо величини йодного числа сала, то у кастратів воно
було дещо вищим, ніж у свинок і кнурців, проте невірогідно.
Жирнокислотний склад сала свинок, кнурців і кастратів усіх
порівнюваних генотипів був майже однаковим за кількістю
ліноленової та арахідної кислот, але щодо лінолевої кислоти,
то спостерігалась міжпорідна різниця.
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59
636.52/.59 Птахівництво
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — академік НААН САХАЦЬКИЙ М.І.
УДК 577.151:591.133.2:636.52/.55
2017.1.283. АКТИВНІСТЬ ГІДРОЛІТИЧНИХ ЕНЗИМІВ ОР-
ГАНІВ ТРАВНЕВОГО ТРАКТУ КУРЕЙ В ОНТОГЕНЕЗІ
/ Кири-
лов Б.Я., Гунчак А.В. // Вісник Сумського національного аграр-
ного університету. Сер. Тваринництво. — 2016. — Вип. 5. —
С. 170–174. — Бібліогр.: 12 назв
Кури-несучки, протеолітична активність, ліполітична
активність, амілолітична активність.
Наведено результати досліджень щодо розподілу та особ-
ливості зміни активності гідролітичних ензимів, а саме: амі-
лаз, протеаз, ліпаз у тканинах органів травневої системи
курей-несучок кросу “Хайсекс коричневий” у зв’язку з віком.
Вивчали птицю 1-, 6-, 35-, 90-, 120-, 150-ти добового віку.
Встановлено, що зі збільшенням добового віку відбувається
підвищення рівня тотальних ліпідів та неетерифікованих
жирних кислот, вільного та етерифікованого холестеролу в
тканинах печінки, що свідчить про зростання метаболічної
активності організму, яка, очевидно, пов’язана з розвитком
статевих органів перед періодом яйцекладки, адже саме ці
класи ліпідів використовуються як структурні елементи для
побудови та росту органів, зокрема й статевої системи. Вод-
ночас ліполітична активність в усіх тканинах знижувалась,
що пов’язано з інтенсивністю яйцекладки. Виявлено, що у
процесі вирощування курчат яєчної породи проходить три
періоди зниження інтенсивності їх росту, які співпадають з
ювенальною линькою, статевим дозріванням та початком
яйцекладки. Зокрема, зменшення середньодобових прирос-
тів живої маси тіла у період від 21- до 35-добового, від 77- до
98-добового та від 112- до 126-добового віку. Пригнічення
обмінних процесів найчастіше простежується у період зміни
первинного оперення на вторинне, а також у віці, що передує
статевому дозріванню.
УДК 619:371:579.841
2017.1.284. АНТИМІКРОБНА АКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТІВ
НАНОЧАСТИНОК МЕТАЛІВ ЩОДО ДЕЯКИХ ЗБУДНИКІВ
БАКТЕРІОЗІВ ПТИЦІ
/ Фотіна Т.І., Ващук Є.В. // Проблеми
зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наук. пр. — Х.,
2016. — Вип. 3, ч. 2: Вет. науки. — С. 122–125. — Бібліогр.:
4 назви. Шифр 548776.
Препарати наночастинок металів, антимікробні власти-
вості, хвороби, метод стікаючої краплі.
Досліджено антимікробну активність препаратів з компо-
зицією наночастинок металів (срібло, золото, вісмут, цинк)
щодо групи основних патогенних бактерій птиці методом
стікаючої краплі. Дослідження проведено в умовах лабора-
торної кафедри ветсанекспертизи Сумського національного
аграрного університету. Для вивчення ефективності пре-
паратів використовували тест-культури патогенних бактерій
згідно зі схемою (табл.). В результаті проведених досліджень
було виявлено, що найбільш ефективними щодо культу-
ри
Eschericha coli
,
Salmonella typhimurium
,
Staphylococcus
epidermides
та
Pseudomonas aeruginosa
є препарати з на-
нокомпозицією срібло + золото, срібло + шумерське срібло.
Препарати з вмістом наночастинок цинку, срібла + золота +
вісмуту — мали відносну ефективність, деякі тест-культури
були до них резистентними.
УДК 619:615.202:[582.281.21+582.282.123.4]
2017.1.285. ЧУТЛИВІСТЬ ПАТОГЕННИХ ДЛЯ ПТАХІВ МІК-
РОМІЦЕТІВ
MUCOR
ТА
ASPERGILLUS
ДО СИНТЕТИЧНИХ
ПРОТИГРИБКОВИХ ПРЕПАРАТІВ
/ Зон Г.А., Кінаш О.В. //
Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.
Вет. медицина. — 2016. — Вип. 6. — С. 124–128. — Бібліогр.:
12 назв.
Mucor ramosissimus, Aspergillus fumigatus, Aspergillus niger,
чутливість до антибіотиків, ністатин, амфотерицин,
кетоконазол.
Наведено результати досліджень з вивчення чутливос-
ті патогенних для птиці мікроміцетів
Mucor ramosissimus
,
Aspergillus
,
A. niger
,
A. flavus
до амфотерицину, ністати-
ну, кетоконазолу. Одержані результати свідчать, що всі
культури обраних мікроміцетів є чутливими до ністатину.
Найбільш чутливою культурою виявився
A. niger
, тоді як
A. flavus
— найменш чутливою. Для
M. ramosissimus
діа-
метр затримки росту при визначенні чутливості до ністатину
був у межах 19–21 мм, до амфотерицину В — 19,5–22 мм,
до кетоконазолу — 14–15 мм, а клотримазолу — 14–15 мм.
Для
A. fumigatus
аналогічний показник до ністатину був у
межах 20–21 мм, до амфотерицину В — 9–11 мм, до кетоко-
назолу — 17,5–19,0 мм. Для A. niger діаметр затримки росту
до ністатину становив від 26,5 до 29 мм, амфотерицину В —
33–34 мм. Зроблено висновок, що найбільш виражені
властивості щодо пригнічення патогенних для птиці грибів
A. fumigatus
,
A. niger
,
A. flavus
та
M. ramosissimus
виявлено
у ністатину. З досліджуваних культур грибів найменш чутли-
вими до обраних протигрибкових препаратів були гриби виду
A. flavus
, а найбільш чутливими —
A. niger
.
УДК 619:615.916.1:022.532:636.52/.58
2017.1.286. ТОКСИКОКІНЕТИКА КУПРУМУ, ФЕРУМУ ТА
МАНГАНУ В ОРГАНІЗМІ ДОБОВИХ КУРЧАТ ЗА УМОВ
ВВЕДЕННЯ КУРЯМ-НЕСУЧКАМ З КОРМОМ НАНОКОМПО-
ЗИТУ (Ag, Cu, Fe, двоокис Mn)
/ Оробченко О.Л. // Вісник
Сумського національного аграрного університету. Сер. Вет.
медицина. — 2016. — Вип. 6. — С. 193–197. — Бібліогр.:
15 назв.
Токсикокінетика, курчата добові, доза, Ag, Cu, Fe, Mn,
нанокомпозит металів, солі металів.
Наведено результати досліджень щодо токсикокінетики Ag,
Cu, Fe та Mn в організмі добових курчат за умов введення
курям-несучкам з кормом нанокомпозиту (Ag, Cu, Fe, дво-
окис Mn) та солей металів. Установлено, що органами-кон-
центраторами купруму в добових курчат є печінка (max 5,82
±0,10 мг/кг), феруму — легені (max 116±0,63 мг/кг), серце
(max 50,63±0,61 мг/кг) та печінка (max 30,89±0,17 мг/кг),
мангану — печінка (max 1,44±0,08 мг/кг) та легені (max 1,48
±0,07 мг/кг). Ферум і манган, уведені у складі нанокомпози-
ту, мають краще засвоєння, ніж солі Mn, що виражається
низьким вмістом їх у жовтковому мішку. Значне накопи-