Стр. 49 - rj_2017_01

Упрощенная HTML-версия

49
№ 1 (71), 2017
2017.1.217.
РОСЛИННИЦТВО. Садівництво. Плодівництво
УДК 634.1/.8
установлено, що для промислового вирощування всіх підщеп
серії Krymsk
®
кращими способами є розмноження зеленими
живцями, в культурі
in vitro
та в окремих випадках горизон-
тальними відсадками. Визначено, що підщепи цієї серії кра-
ще пристосовані до різноманітних ґрунтово-кліматичних умов
України, ніж аналогічні західноєвропейської селекції. Серед
них є високопродуктивні слаборослі форми, які дають змогу
підвищити ефективність вирощування, передусім, черешні
й абрикоса — найсильноросліших серед плодових культур.
Представлено характеристику підщеп: Krymsk
®
1/BBA-1 (
P. to-
mentosa
×
P. cerasifera
) i Krymsk
®
2/BCB-1 (
P. incana
×
P. to-
mentosa
) — напівкарликові; Krymsk
®
9/Алаб-1 (
P. cerasifera
×
P. armeniaca
) — середньоросла; Krymsk
®
86/Кубань 86, АП-1
(
P. persica
×
P. cerasifera
) — сильноросла; Krymsk
®
99/Еври-
ка 99 (
P. besseyi
×
P. salicina
)
×
P. cerasifera
) — середньо-
росла, які застосовують для персика, сливи та абрикоса. Та-
кож охарактеризовано підщепи, які застосовують для череш-
ні та вишні: Krymsk
®
5/ВСЛ-2 (
P. fruticosa
×
P. lannesiana
) —
середньоросла; Krymsk
®
6/ЛЦ-52 (
P. cerasus
×
P. maackii
)
×
P. cerasus
) — напівкарликова; Krymsk
®
7/Л-2 (
P. lannesiana
) —
напівсильноросла.
УДК 634.2:582.894
2017.1.213. ВПЛИВ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОРТУ І ПОГОД-
НИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ
ПЛОДІВ КИЗИЛУ
/ Постоленко Є.П. // Садівництво: міжвід.
темат. наук. зб. — К., 2016. — Вип. 71. — С. 31–36. — Біб-
ліогр.: 8 назв. Шифр 06 548206.
Кизил, Правобережний Лісостеп, сорти кизилу.
Серед сортів кизилу, вирощуваних в умовах Правобе-
режного Лісостепу України, найбільшою середньою масою
плоду і найкращим відношенням її до маси кісточки від-
значено сорти Михайлівський (4,3 г та 10,5% відповідно)
та Лук’янівський (4,2 г і 10,7%). Вони переважають сорти
Олена, Євгенія та Видубецький і за врожайністю. Встанов-
лено обернену кореляційну залежність між сумою опадів і
показником ГТК вегетаційного періоду та середньою масою
плоду відповідно (r=–0,82±0,01 та r=–0,78±0,01). Випадання
опадів узимку та весною впливало на фізичні характеристики
плодів. Виявлено тісну кореляційну залежність між сумою
опадів і середньою масою плодів (2011–2013 рр.), яка стано-
вила r=0,93±0,01, а також обернену, а саме: опади сприяють
зменшенню відсоткового відношення маси кісточки до маси
плоду (r=–0,53±0,05).
УДК 634.2:631.541.1:631.527.6
2017.1.214. НОВЫЕ КЛОНОВЫЕ ПОДВОИ ДЛЯ ИНТЕН-
СИВНЫХ НАСАЖДЕНИЙ КОСТОЧКОВЫХ КУЛЬТУР
/ Ерё-
мин Г.В., Васюта С.А. // Садівництво: міжвід. темат. наук.
зб. — К., 2016. — Вип. 71. — С. 51–58. — Бібліогр.: 4 назви.
Шифр 06 548206.
Кісточкові культури, клонові підщепи кісточкових.
Представлено характеристику нових клонових підщеп
(Бест, Зарево) селекції Кримської дослідно-селекційної стан-
ції, придатних для використання в інтенсивних технологіях
вирощування кісточкових культур — сливи, абрикоса, перси-
ка. Вони виявили достатню стійкість до комплексу шкідливих
біотичних та абіотичних стресів. Рекомендуються найбільш
оптимальні методи їх розмноження. Наведено показники
укорінюваності клонових підщеп Кубань-86, Зарєво, Вєсєнєє
пламя, Фортуна, Евріка 99, Алаб 1, ВСВ-1, ВВА-1, Бест, а
також продуктивності дерев сливи (Кубанская ранняя, Кабар-
дінская ранняя, Сіняя птіца, Кубанская легенда, Стенлей) на
середньорослих клонових підщепах (Евріка 99, Зарєво) та на
слаборослих підщепах (ВВА-1, Бест). Визначено, що клонова
підщепа Бест найефективніша за використання в інтенсивних
насадженнях із зрошенням, а Зарєво — стійкіша до нестачі
вологи і надійніша в садах на незрошуваних ділянках, а та-
кож на тих, які зазнають впливу від сильного вітру, особливо
на більш пухких ґрунтах.
УДК 634.22:632.935.7
2017.1.215. КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ І ШКІДЛИВОСТІ
ЧОРНОГО СЛИВОВОГО ПИЛЬЩИКА (
HOPLOCAMPA MINU-
TA
CHRIST.) ЗА ДОПОМОГОЮ КЛЕЙОВИХ ПАСТОК ЯК ЕЛЕ-
МЕНТ ОРГАНІЧНОГО ВИРОЩУВАННЯ СЛИВИ (
PRUNUS
DOMESTIKA
L.)
/ Шевчук І.В., Дрозда В.Ф. // Садівництво:
міжвід. темат. наук. зб. — К., 2016. — Вип. 71. — С. 88–96. —
Бібліогр.: 5 назв. Шифр 06 548206.
Слива, захист сливи від шкідників, чорний сливовий пиль-
щик, Західний Лісостеп, садівництво органічне.
Висвітлено результати досліджень щодо захисту наса-
джень сливи в саду ДП ДГ “Новосілки” ІС НААН (2008–
2013 рр.) від чорного сливового пильщика за допомогою
клейових пасток білого кольору. Визначено, що щільність
популяції фітофага в садах правобережної частини Захід-
ного Лісостепу у межах 55,0% залежить від погодних умов.
Використання 5, 6 і 7 клейових пасток на дерево підвищує
збереженість зав’язі відповідно до 86,8; 94,7 та 96,1% за ти-
пового ступеня сезонного заселення. А при високому ступені
заселення шкідника метод із застосуванням клейових пасток
підвищує збереженість зав’язі до 52,0–60,0%. Найбільший
вилов імаго спостерігали при застосуванні 4 і 5 пасток/дере-
во (206,0–229,5 ім./сезон). Запропонований спосіб захисту
сливи від шкідника можна використовувати в умовах орга-
нічного садівництва.
УДК 634.23.037:631.527.6:631.541.1
2017.1.216. СОРТО-ПІДЩЕПНІ КОМБІНУВАННЯ ВИШНІ
(
CERASUS VULGARIS
MILL.) У РОЗСАДНИКУ
/ Криво-
шапка В.А. // Садівництво: міжвід. темат. наук. зб. — К.,
2016. — Вип. 71. — С. 59–70. — Бібліогр.: 27 назв. Шифр 06
548206.
Вишня, сорто-підщепні комбінації вишні, клонові підщепи,
сумісність сорто-підщепна, розсадники.
Дослідження проводились у розсаднику Інституту садів-
ництва НААН на сіянцях антипки (контроль) та вегетативно
розмножуваних підщепах ВСЛ-2, П-7, П-3 і ПН, на які в серпні
окулірували 10 сортів вишні (Подбєльська, Радість, Чудо-
вишня, Фаворит, Альфа, Тургєнєвка, Норд Стар, Ребатська
красуня, Донєцкій вєлікан і Ночка). Підщепи висаджували
за схемою 130
×
20 (38,5 тис. шт./га). У варіанті — 45 шт.,
повторність — триразова. Ґрунт дослідної ділянки — темно-
сірий опідзолений легкосуглинковий на карбонатному лесі,
утримуваний під чорним паром без зрошення. Сорти на П-3
відзначались найкращою збереженістю вічок (84,3%) і най-
вищою інтенсивністю ростових процесів у розсаднику. Ре-
зультати досліджень засвідчили недоцільність вирощування
Подбєльської (Гріота Подбєльського), Тургєнєвки, Альфи,
Ребатської красуні на підщепі ВСЛ-2, а також Радості, Фаво-
рита і Донєцкого вєлікана на ПН, Ребатської красуні та Ночки
на підщепі П-7. За негативними морфологічними ознаками
(передчасне пожовтіння та опадання листя, пригнічений стан
і неміцне зростання деревини) у цих комбінаціях виявлено
несумісність щеплених компонентів.
УДК 634.23:631.543.1(477.7)
2017.1.217. ТЕНДЕНЦІЇ У СТВОРЕННІ НОВІТНІХ КОН-
СТРУКЦІЙ НАСАДЖЕНЬ ЧЕРЕШНІ (
CERASUS AVIUM
MOENCH.) У СВІТІ ТА УКРАЇНІ
/ Кондратенко П.В., Бон-
даренко П.Г. // Садівництво: міжвід. темат. наук. зб. — К.,
2016. — Вип. 71. — С. 75–79. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр
06 548206.
Черешня, сади черешні інтенсивні, підщепи черешні,
формування крони черешні, конструкції насаджень черешні,
скороплідність черешні, урожайність черешні.
Розглянуто питання інтенсифікації вирощування черешні
у світі з метою скорочення непродуктивного періоду дерев
для прискорення окупності початкових капіталовкладень.
Показано основні шляхи вирішення проблеми в умовах
України, зокрема, закладання суперінтенсивних садів на
карликових підщепах із розміщенням 1000 і більше дерев
на 1 га та формуванням крон із плодовою деревиною не
старше 4–5, а в деяких випадках, навіть 2-річного віку. Та-
кож рекомендується використання середньорослих підщеп,
ущільнення насаджень до 600–1000 дерев/га та формування
більш традиційних веретено- та кущоподібних крон. В умовах
України більшої уваги заслуговує закладання садів на Гізелі
6 та ВСЛ-2. Отже, перший шлях полягає у закладанні супер-
інтенсивних насаджень на карликових підщепах із розміщен-
ням значної частини врожаю у базальній частині однорічних
пагонів, а другий — у використанні середньорослих підщеп
(ВСЛ-2, Гізела 6, Ріки 1, М
×
М.14) і вставок карликових у
штамб, які дають змогу знизити силу росту дерев на 25–35%,