Упрощенная HTML-версия
34
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
спричиняється хімічним фактором — пестицидний стрес. За
порушення регламентів застосування пестициди проявляють
фітотоксичність, що призводить до порушення фізіологічних
процесів росту й розвитку рослин. Застосування гербіцидів
може спричинити стрес навіть у толерантних сортів, що про-
являється у вигляді збільшення фітотоксичності та впливає
на ріст, розвиток і продуктивність культур, призводить до
зниження схожості, уповільнення росту й скручування листя,
сприйнятливості до ураження хворобами. Розглянуто вплив
зовнішніх чинників — випаровування, дефіцит насичення й
відносна вологість повітря, швидкість вітру під час обпри-
скування, якість води, вміст солей (жорсткість) води, а також
фізіології рослин на ефективність застосування пестицидів
Відзначено, що поряд із виведенням нових посухостійких
сортів рослин, велика роль у с.-г. виробництві належить
агротехнологіям та застосуванню ефективних препаратів,
які формують адаптаційні якості рослин. Одним із таких, що
сприяють адаптації рослин до стресу, є гумати — природні
органічні речовини, які утворюються в ґрунті у вигляді водо-
розчинних солей гумінових кислот. Гумати нарівні з пестици-
дами займають важливе місце в агротехнології вирощування
сільгоспкультур.
УДК 632.954:633.15
2017.1.142. ЕФЕКТИВНІСТЬ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ
КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗА КОРЕНЕПАРОСТКОВО-ЗЛА-
КОВООДНОРІЧНОГО ТИПУ ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ
/ Зуза В.С.,
Гутянський Р.А. // Вісник Центру наукового забезпечення
АПВ Харківської області: наук.-виробн. зб. — Х., 2016. — Вип.
20. — С. 30–32. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 547676.
Кукурудза, бур’яни, гербіциди.
Метою роботи було визначити комплекси гербіцидів, які
контролюють гербологічну ситуацію в посівах кукурудзи на
зерно, де поряд з коренепаростковими видами присутні інші
малорічні, переважно злакові бур’яни. Досліди впродовж
трьох років проводили на дослідному полі Інституту рос-
линництва ім. В.Я. Юр’єва, розташованому в ДП ДГ “Елітне”
(Харківська обл.). Схема досліду складалась з таких варіан-
тів: 1. Контроль (з бур’янами, без застосування гербіцидів);
2. Тітус (римсульфурон, 250 г/кг, в. г.), 40 г/га; 3. Тітус +
2,4-Д (диметиламінна сіль, 600 г/л, в. р.), 1,3 л/га; 4. Тітус +
Естерон (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 850 г/л, к. е.), 0,7 л/га ;
5. Тітус + Пріма (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452 г/л +
флорасулам, 6,25 г/л, с. е.), 0,5 л/га ; 6. Тітус + Пік (просуль-
фурон, 725–775 г/кг, в. г.), 20 г/га; 7. Таск (римсульфурон,
32,5 г/кг + диметиламінна сіль дикамби, 609 г/кг, в. г.), 310 г/га;
8. Мілагро (нікосульфурон, 40 г/л, к. с.), 1,0 л/га + Діален
Супер (диметиламінна сіль 2,4-Д + дикамба, 344 г/л + 120 г/л,
в. р.), 1,1 л/га; 9. Ручні прополювання. Всі гербіциди застосо-
вували у фазі 3–5 листків кукурудзи на зерно. Наведено дані
щодо забур’яненості посіву кукурудзи на зерно в контролі
наприкінці вегетації в окремі роки досліджень; зміни ком-
понентів агрофітоценозів кукурудзи на зерно; ефективності
гербіцидів у зниженні забур’яненості посіву і підвищенні
урожайності кукурудзи на зерно (середнє за три роки). Зро-
блено висновки, що за коренепаростково-злаковооднорічного
типу забур’яненості в посівах кукурудзи на зерно найкраще
контролював гербологічну ситуацію і забезпечував найвищий
приріст урожайності культури комбінований гербіцид Таск.
Близький рівень урожайності отримано за використання ба-
кової суміші препаратів Мілагро з Діален Супер, незважаючи
на те, що за зниженням маси бур’янів ця суміш поступалась
попередньому варіанту на 12%. Позитивний вплив на уро-
жайність кукурудзи на зерно вказаної бакової суміші поясню-
ється високою толерантністю рослини до неї.
УДК 632.97:549.616
2017.1.143. ГУМАТЫ ДЛЯ РАСТЕНИЙ: “ЗА” И “ПРОТИВ”
/
Кочерова Т. // Агроном. — 2016. — № 1. — С. 74–75.
Комплексні добрива, засоби захисту рослин, біостимуля-
тори, гумати, гумінові кислоти, сапропель, торф.
Препаратів, до складу яких входять гумінові речовини, стає
все більше, але їх дія не завжди однакова. В одних випадках
препарати дають великі прирости врожаю і якості продукції,
в інших, навпаки, пригнічують рослини. Гумати — це одні з
найскладніших речовин на планеті. Синтезувати їх штучно
дуже важко, але це і не потрібно, оскільки у природі гуміно-
ві кислоти (ГК) зустрічаються всюди: у річковій і морській
воді, в ґрунті і, найголовніше, в торфі і твердих природних
копалинах. Якась частка гумінових кислот міститься навіть
у повітрі. Синтезувати гумінові кислоти на заводі і в лабо-
раторії проблематично, адже в природі вони формуються
сотні і навіть тисячі років. У світі більшість гумінових кислот
добувають з відходів бурого вугілля — леонардіта. Останній
складається з гумінових речовин на 85%, а його запаси в світі
перевищують 1 трлн т, тому видобуток гуматів вважається
перспективним. Іншим глобальним джерелом ГК є сапро-
пель, тобто донні відкладення в озерах і річках, третім —
торф. Вченими доведено, що гумати діють як рослинні гор-
мони: стимулюють зростання, особливо коренів, сприяють
адаптації до різноманітних стресів, в тому числі до посухи, і
покращують проникність стінок рослинних клітин. За останні
50 років у світі проведено сотні лабораторних і масштабних
промислових експериментів, якими позитивний ефект гуміно-
вих речовин доведено для пшениці, вівса, томата, кукурудзи,
маслин і турнепсу. Але вчені попереджають і про можливі
наслідки неправильного застосування біостимуляторів. Го-
ловне правило їх використання — дуже низькі концентрації.
Найчастіше робочі розчини гуматів містять від 0,01 до 0,5%
діючої речовини. При збільшенні дози надактивні гумати по-
чинають діяти в зворотному напрямку і пригнічують рослини.
Вважається, що надмірна кількість гуматів зв’язує поживні
речовини ґрунту і мінеральних добрив, змушуючи рослини
голодувати. Кращими способами застосування гуматів вва-
жаються обробка насіння і позакореневе листкове піджив-
лення. Сьогодні вивченням гуматів займається величезна
організація — Міжнародне гумінове суспільство.
УДК 632:633.854.79:504
2017.1.144. СИСТЕМА ЗАХИСТУ РІПАКУ ОЗИМОГО
/ Ко-
солап М.П., Кротінов О.П. // Эксклюзивные технологии. —
2016. — № 4. — С. 20–23.
Ріпак озимий, системи захисту, бур’яни, шкідники, хворо-
би, гербіциди, пестициди, економічні пороги шкодочинності,
агротехнічні заходи.
Захист ріпаку від шкодочинних організмів (бур’яни, шкід-
ники, хвороби) має виняткове значення. Нехтування навіть
одним із обробітків пестицидами може призвести до різкого
зменшення урожайності. Дано опис заходів і препаратів
(ґрунтові гербіциди на основі кломазону, трифлуралін, ін.)
проти злакових бур’янів, зимуючого бур’яну підмаренник
чіпкий та ін. Популярним стало використання гербіциду Га-
лера, який знищує не тільки надземну, а й підземну частину
бур’янів і може застосовуватись вже від +8°С, що важливо
при осінньому та ранньовесняному застосуванні. Надано пе-
релік гербіцидів, рекомендованих для застосування у посівах
ріпаку озимого, а також норм витрат, спектра дії, строків вне-
сення. Розглянуто найпоширеніші шкідники ріпаку: хресто-
цвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, попелиця, ріпаковий прихова-
нохоботник, капустяний стручковий комарик та ін. Наведено
дані про економічні пороги шкідливості (ЕПШ) деяких видів
шкідників ріпаку. До числа найпоширеніших хвороб ріпаку в
Україні відносяться чорна ніжка, снігова плісень, несправжня
борошниста роса (пероноспороз), фомоз, альтернаріоз, ти-
фульоз. Хвороби завдають меншої шкоди рослинам ріпаку
порівняно зі шкідниками, проте при недотриманні основних
вимог технології можуть різко знизити врожайність. Проти
уражень грибковими хворобами рекомендовано обробку
фунгіцидним препаратом форсаж, а в разі перевищення
ЕПШ можна використовувати: Альєтт, Ридоміл голд (проти
альтернаріозу, пероноспорозу, сірої гнилі та ін.). Розглянуто
питання збирання ріпаку (строки, способи і технічні засоби).
Для прискорення і одночасного дозрівання можна проводити
десикацію за 7–10 днів до збирання.
УДК 632.951: 631.53.027:635.21
2017.1.145. ВСТАНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗБУДНИКІВ
КОРЕНЕЇДА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИ-
КОРИСТАННЯ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ
/ Пінчук Н.В., Бутка-
люк Т.О., Вергелес П.М. // Сільське господарство та лісівни-
цтво: зб. наук. пр. — 2016. — № 3. — С. 245–254. — Бібліогр.:
10 назв.
Коренеїд, буряки цукрові, фунгіциди, збудники хвороби,
ураження, гриби.
2017.1.142.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН