Упрощенная HTML-версия
35
№ 1 (71), 2017
2017.1.149.
УДК 60:57
БІОТЕХНОЛОГІЯ
У лабораторії захисту цукрових буряків (ЦБ) від шкідників
та хвороб Інституту біоенергетичних культур і цукрових бу-
ряків НААН та Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної
станції у лабораторних, польових та виробничих дослідах ви-
вчали вплив фунгіцидів та їх композицій на розвиток коренеї-
да та продуктивність ЦБ шляхом закладання польових дослі-
дів. У дослідженнях використовували насіння однонасінного
диплоїдного гібрида Український ЧС-70 та фунгіциди Апрон
XL, 35% т.к.с., Превікур 607 СЛ, 70% в.р., Сульфокарбатіон К,
90–95% п. і Тачігарен, 70% з.п. Обробка насіння фунгіцидами
здійснювалась на фоні інсектициду Фурадан, 35% т.п. —
55 мл/п.о. Наведено дані щодо динаміки розвитку коренеїда
сходів ЦБ, ефективності дії фунгіцидів проти коренеїда, енер-
гії проростання насіння і урожайності ЦБ після обробки насін-
ня фунгіцидами і їх компонентами у 2013–2015 рр. Коренеїд
сходів ЦБ в умовах достатнього зволоження Центрального
Лісостепу України за сприятливих для нього умов викликає
ураження понад 65% рослин. Основними збудниками хворо-
би у цій зоні є гриби роду
Fusarium
(38%) та вид
Aphanomy-
ces cochlioides
(31,3%). Найбільш патогенними видами роду
Fusarium
є
F. culmorus
,
F. oxysporum
та
F. Sambucinum
. При
застосуванні фунгіцидів у композиціях розширюється спектр
їх дії проти збудників коренеїда. Так, суміш Тачігарену з Пре-
вікуром та Тачігарену з Сульфокарбатіоном К пригнічує роз-
виток таких видів грибів, як:
Phoma betae
,
Puthium ultimum
,
Rhizoctonia aderholdii
і зменшує ураженість рослин грибами
роду
Fusarium spp
. та
Aphanomyces cochlioides
на 4,4–19,1%
порівняно з контролем. Захисна дія суміші фунгіцидів проти
коренеїда сходів буряків цукрових залежить від ефективності
препаратів, що входять до її складу, та норми їх витрати.
При застосуванні Тачігарену і Сульфокарбатіону К проти
цієї хвороби найвищий ефект отримано за повних норм їх
витрати, а суміші Тачігарену з Превікуром — за половинних.
Урожайність коренеплодів буряків цукрових після обробки
насіння композиціями препаратів проти коренеїда збільши-
лася на 5,9–6,5 т/га порівняно з контролем.
УДК 632.51:632.9
2017.1.146. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТИВНОГО ПОКРИТТЯ
ПОВЕРХНІ ПОЛЯ ЛИСТКАМИ БУР’ЯНІВ У ПОСАДКАХ ВЕР-
БИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ
/ Макух Я.П., Ременюк С.О. // Карантин і
захист рослин. — 2016. — № 11/12. — С. 24–26. — Бібліогр.:
5 назв.
Види бур’янів, верба енергетична, проективне покриття,
однодольні види.
Метою досліджень було вивчення динаміки (щомісяця,
починаючи із 10.05) проективного покриття поверхні поля на
посадках верби енергетичної листками бур’янів. Проективне
покриття визначає значущість виду в бур’яновому угрупован-
ні, його конкурентоспроможність, забезпечує йому перевагу
в характері та інтенсивності освітлення, поглинанні вологи
з різних шарів ґрунту, забезпеченні мінеральними солями,
зольними елементами тощо. Досліджено динаміку проектив-
ного покриття поверхні поля на посадках верби енергетич-
ної листками бур’янів. Установлено, що найбільш злісним і
шкодочинним бур’яном у посівах верби енергетичної є пирій
повзучий. На дату обліку 10.06 вагому частину проективного
покриття поверхні поля становили гірчиця польова, лобода
біла і однорічні однодольні. У другій половині вегетації (на
10.08 2012–2015 рр.) найбільше проективне покриття мали
види лободи білої та гібридної — 24,4 та 10,8% відповідно і
пирій повзучий — 13,3%. Із однодольних видів найбільш зліс-
ним і шкодочинним бур’яном у посівах верби енергетичної є
пирій повзучий, який збільшує проективне покриття до 10.08
і перевищує інші однодольні види разом узяті. Дводольні
види бур’янів становили 70% від усієї кількості і формували
найбільше проективне покриття поверхні поля. На дату об-
ліку 10.06 вагому частину проективного покриття поверхні
поля становили гірчиця польова, лобода біла і однорічні
однодольні. У другій половині вегетації (на 10.08) найбільше
проективне покриття мали види лободи білої і гібридної 24,4
і 10,8% відповідно, а також пирій повзучий — 13,3%.
60:57 БІОТЕХНОЛОГІЯ
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — академік НААН МЕЛЬНИЧУК М.Д.
УДК 60:57:635.21(07)
2017.1.147. БІОТЕХНОЛОГІЯ В НАСІННИЦТВІ КАРТОПЛІ
/
Бондарчук А.А., Верменко Ю.Я., Рязанцев В.Б., Рязан-
цев М.В. — Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2016. — 108 с. — Біб-
ліогр.: 106 назв. Шифр 547944.
Біотехнологія, картопля in vitro, мікробульби in vivo, міні-
бульби, інноваційне насінництво.
Наразі найбільш доцільним щодо суттєвого збільшення в
короткі терміни обсягів сортового насіння картоплі, насам-
перед вітчизняних сортів, є застосування сучасних біотехно-
логічних прийомів і методів (БПіМ), зокрема за відтворення
добазового і базового насіння, враховуючи властивість кар-
топлі вегетативно розмножуватися. Застосування культури
меристемних тканин дає змогу максимально реалізувати
потенціал рослин для розмноження і одержувати матеріал,
вільний від збудників вірусних, грибних хвороб, а також не-
матоди. Можливість працювати в лабораторних умовах і
зберігати зразки впродовж тривалого часу дає можливість
досягти коефіцієнта розмноження до 10
5
–10
7
рослин упро-
довж року. Найдоцільнішим є мікроклональне розмноження
рослин
in vitro
, отриманих за культивування апікальних мери-
стем, що дає змогу за 8–10 місяців від однієї рослини одер-
жати 20 тис. бульб. Викладено науково-практичні аспекти
застосування БПіМ у насінництві картоплі, що дає змогу
максимально реалізувати потенціал насіннєвого матеріалу,
отриманого в культурі меристем
in vitro
, перспективи іннова-
ційного насінництва у ринкових умовах с.-г. виробництва за
використання оздоровлених насіннєвих бульб.
УДК 60:575/581:633.852
2017.1.148. ОТРИМАННЯ КУЛЬТУРИ
IN VITRO
РИЖІЮ
ЯРОГО
/ Любченко І.О., Рябовол Л.О., Любченко А.І. // Се-
лекційно-генетична наука і освіта: матеріали Міжнар. наук.
конф., м. Умань, 16–18 берез. 2016 р. — Умань, 2016. —
С. 216–218. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 547850.
Рижій ярий, культури in vitro, біотехнологічний метод,
біоматеріал, живильне середовище, стерилізація експлан-
тів, середовище Мурасіге-Скуга.
Культура
in vitro
дає можливість контролювати умови ви-
рощування біоматеріалу, на базі сомаклональної мінливості
швидко створювати нові форми рослин, проводити добір на
клітинному рівні, отримувати генотипи з різною плоїдністю
тощо. Вихідними експлантами для введення в культуру
in
vitro
слугували проростки та насіння рижію ярого (РЯ) сорту
Степовий 1. Після стерилізації первинних експлантів (етано-
лом, сулемою, перекисом водню, ін.) біоматеріал вирощува-
ли на живильних середовищах за прописами Мурасіге-Скуга
(МС), Гамборга, Шенка-Хильденбрандта при модифікації
регуляторами росту ауксинової та цитокінінової природи.
Встановлено, що найефективніше стерилізація біоматеріалу
РЯ відбувається при застосуванні перманганату калію. Най-
інтенсивніший розвиток первинної культури відмічено при
використанні як експлантів насіння, а оптимальним для роз-
витку біоматеріалу є середовище МС. Експланти РЯ в умо-
вах
in vitro
потребують наявності регуляторів росту аукси-
нової та цитокінінової природи. За модифікації живильного
середовища 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (0,1%) від-
бувалася проліферація калюсної тканини. Ауксини індольної
природи (ІОК) спільно з цитокінінами (6-БАП) стимулювали
активацію розвитку меристем РЯ. Підібрано умови для ефек-
тивного введення РЯ в культуру
in vitro
.
УДК 60:577.21+631.522/.524
2017.1.149. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СОРТОВОЇ ЧИСТОТИ
(ТИПОВОСТІ), ГІБРИДНОСТІ, СТЕРИЛЬНОСТІ ПАРТІЙ НА-
СІННЯ НА ОСНОВІ ВСТАНОВЛЕННЯ КІЛЬКІСНОГО СПІВ-