Упрощенная HTML-версия
32
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.133.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
них рослин, а у інших видів багаторічних бур’янів відмирання
було повним. Результати проведених досліджень вказують
на необхідність їх поглиблення щодо особливостей біології
гірчака повзучого і на їх основі розробки ефективних систем
його успішного контролювання на орних землях.
УДК 632.3:633.491
2017.1.133. ВІРУСНІ ХВОРОБИ КАРТОПЛІ
/ Вишнев-
ська О. // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 94–96.
Вірусні хвороби, картопля, фітовіруси, попелиці, насін-
нєва картопля, інсектициди, азотне та фосфорно-калійне
живлення.
Вірусні хвороби є одним з головних чинників виродження
насіннєвої картоплі. Надано опис уражень, які спричиняють
вірусні хвороби (хлороз або пожовтіння, пригнічення росту
рослин та ін.). Значне зниження продуктивності викликають
так звані тяжкі віруси: вірус скручування листя картоплі
(ВСЛК), Y-вірус, віроїд веретоподібності, вірус щіткоподіб-
ності верхівки картоплі — ґрунтові віруси. Розглянуто заходи
боротьби із вірусними хворобами, які мають бути спрямовані
на одержання здорової насіннєвої картоплі. Зокрема важ-
ливо в насінницьких посівах картоплі контролювати процес
міграції, видовий склад та збільшення чисельності особин
попелиць, застосування комплексу агротехнічних заходів по
зменшенню інфікування здорового насіннєвого матеріалу
вірусами в умовах відкритого ґрунту. Наведено інформацію
щодо візуальної оцінки зараження картоплі вірусними хво-
робами, а також наголошено на необхідності оцінки рівня
ураженості прихованими формами інфекцій (бактеріологічні,
вірусологічні, біологічні, імунологічні, молекулярно-генетич-
ні). Важливим фактором збереження якісних характеристик
насіннєвої картоплі є вчасне видалення хворих рослин —
до льоту попелиць. Найбільший ефект досягається за три-
разового очищення. Знизити зараження картоплі вірусами
смугастої та зморшкуватої мозаїк можна дотриманням необ-
хідної ізоляції оздоровленого матеріалу картоплі від інших
насаджень цієї культури нижчих класів (оптимальні норми
просторової ізоляції — від 500 м до 2 км). Важливим є за-
стосування екранувальних посівів захисних культур або трав,
обприскування рослин інсектицидами проти попелиць —
афіцидами, застосування мінеральних олив у боротьбі з
поширенням вірусів. Зараженість насіннєвих бульб ново-
го врожаю залежить від віку рослин у момент інфікування
та від проміжку часу між моментами зараження надземної
частини та знищенням картоплиння. За виявлення масового
зростання попелиць у пастках, слід видаляти картоплиння
для відокремлення зараженого бадилля від бульб. Високу
ефективність у боротьбі із зараженням вірусною інфекцією
забезпечує оброблення бульб перед садінням протруйника-
ми з інсектицидною дією та афіцидами.
УДК 632.3:634.11
2017.1.134. ХВОРОБИ ЯБЛУНІ ТА ЕФЕКТИВНИЙ ЇЇ ЗА-
ХИСТ
/ Градченко С. // Пропозиція. — 2016. — № 12. —
С. 102–104.
Яблуні, хвороби яблуні, захист яблуні, парша яблуні, бо-
рошниста роса, моніліоз яблуні.
Найпоширеніші хвороби яблуні в Україні — парша, бо-
рошниста роса, моніліоз або плодова гниль. Наведено дані
щодо цих хвороб: збудники, характер уражень, гранично
допустима межа розвитку хвороби, вплив метеорологічних
факторів та ін. Охарактеризовано погодні умови в районі
Інституту садівництва НААН, динаміку розвитку парші яблуні,
сорт Ренет Симиренка, 2016 р. Планування і проведення
захисних заходів проти хвороб на яблуні залежить пере-
важно від розвитку парші. Зважаючи на погодну ситуацію,
на яблуні сприйнятливого до парші сорту Ренет Симиренка
проведено дев’ять обприскувань фунгіцидами. Використову-
вали комбіноване поєднання контактного фунгіциду Делан,
системного Хорус, контактно-системного Малахіт і систем-
ного фунгіциду проти борошнистої роси Топаз. Облік роз-
витку парші на плодах показав, що кращий результат мала
система із застосуванням препарату Малахіт (ефективність
94%). Ефективність фунгіциду Делан — 86, а Хорусу — 74%.
Триразове обприскування насаджень яблуні фунгіцидом
Топаз стримувало розвиток борошнистої роси як на пагонах,
так і на листках. Рекомендовано в системі захисту яблуні від
хвороб використовувати фунгіциди: Делан, Малахіт, Топаз,
Хорус з обов’язковим їх чергуванням задля попередження
виникнення резистентності.
УДК 632.4:633.16(477.41/.42)
2017.1.135. РОЗВИТОК ХВОРОБ ПРОСА В АГРОЦЕНО-
ЗАХ ПОЛІССЯ ТА ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Ключевич М.М.,
Столяр С.Г. // Сільське господарство та лісівництво: зб. наук.
пр. — 2016. — № 4. — С. 72–79. — Бібліогр.: 11 назв.
Просо, розвиток грибних хвороб, маршрутні обстеження,
урожайність зерна.
На територіях Рівненської, Хмельницької, Вінницької, Жи-
томирської, Чернігівської областей (Полісся та Лісостеп) про-
тягом 2013–2015 рр. шляхом маршрутних обстежень посівів
культури у с.-г. підприємствах різних форм власності дослі-
джували поширення хвороб проса, видовий склад збудників
та їх розвиток в агроценозах. Наведено дані щодо найбільш
поширених та шкодочинних хвороб проса, основних грибних
хвороб (сажка звичайна; склероспороз; бура плямистість;
септоріоз) і розвитку хвороб проса за пунктами обстеження
у вказаних областях, 2013–2015 рр. Проаналізовано уро-
жайність проса в розрізі різних областей (наведено дані
щодо середньої урожайності (т/га) зерна проса). Зроблено
наступні висновки: в Поліссі та Лісостепу України на посівах
проса найбільшого поширення набули грибні хвороби, роз-
виток яких за сприятливих погодних умов перевищував ЕПШ;
мінімальний розвиток хвороб встановлено у Хмельницькій,
а найвищий — у Рівненській областях, де розвиток бурої
плямистості становив 11,2 і 18,4%, склероспорозу — 2,3 і
6,1% та кореневих гнилей — 7,9 і 12,2% відповідно; в Хмель-
ницькій області розвитку сажки та септоріозу не виявлено, а
в Рівненській він становив 6,7 та 3,6% відповідно; найвищу
врожайність зерна проса зафіксовано у Хмельницькій об-
ласті — 2,02 т/га, а найменшу у Рівненській — 0,61 т/га.
УДК 632.51
2017.1.136. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ БУР’ЯНІВ У ПОСІВАХ
ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/ Сторчоус І. // Пропозиція. — 2017. —
№ 1. — С. 108–110.
Пшениця озима, бур’яни, контроль бур’янів, гербіциди,
насіння бур’янів, сегетальна рослинність, люцерна, бакові
суміші, сульфонілсечовина.
З метою збереження та отримання максимальної продук-
тивності упродовж періоду вегетації пшениці (
Triticum spp
.)
важливе значення мають заходи захисту культури від шкід-
ливих організмів. Серед таких чільне місце мають заходи з
обмеження чисельності бур’янів, які можуть бути причиною
суттєвих утрат урожаю пшениці озимої. Концепція контролю
бур’янів у посівах культури має бути спрямована на мак-
симальне знищення сегетальної рослинності. Такий підхід
передбачає впровадження профілактичних, агротехнічних
і хімічних методів контролю бур’янів. Інтенсивна технологія
вирощування пшениці озимої (ПО) передбачає запобігання
утворенню у ґрунті банку насіння бур’янів, яке може збе-
рігатись протягом десятиліть. Якісні агротехнічні заходи,
зокрема дотримання сівозмін, створює умови, сприятливі
для розвитку с.-г. культур, але несприятливі для бур’янів, у
результаті банк насіння бур’янів у ґрунті зменшується. Най-
більш ефективно виправдала себе сівозміна з чергуванням
таких культур, як кукурудза, сорго, просо, соя та соняшник.
Щільний рослинний покрив обмежує доступ сонячного світ-
ла до бур’янів, що згубно впливає на їхні паростки, а також
знижує продуктивність уже сформованих рослин. До культур,
які здатні створити конкурентні умови багаторічним бур’янам,
належить люцерна. Застосування гербіцидів у посівах пше-
ниці озимої забезпечує ефективний контроль різних біо-
логічних груп бур’янів і залишається найдієвішим заходом
захисту від них. Надано перелік гербіцидів, рекомендованих
для контролю широколистих бур’янів у посівах ПО. Для по-
кращання показників урожайності ПО, обприскування посівів
гербіцидами поєднують з унесенням рідких азотних добрив
(КАС) у суміші, але за стресових умов краще внести спочатку
азотні добрива, а пізніше застосувати гербіцид.
УДК 632.51:93
2017.1.137. РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ СИСТЕМ ЗАХИСТУ
ПОСІВІВ ВІД БУР’ЯНІВ
/ Іващенко О.О. // Карантин і за-