Упрощенная HTML-версия
31
№ 1 (71), 2017
2017.1.132.
використання системи прогнозування екологічної безпеки при
с.-г. виробництві в умовах радіоактивного забруднення. За-
значено, що прогнозування вмісту радіонуклідів у продуктах
харчування є підставою для ефективного екологічно зба-
лансованого керування с.-г. виробництвом на радіоактивно
забруднених територіях, виведених з користування. Для ви-
рощування інтродукованих рослин як кормових культур для
годівлі тварин з метою одержання молока, яке відповідатиме
гігієнічному нормативу ДР-2006, можна використовувати с.-г.
угіддя зі щільністю забруднення ґрунту
137
Cs 695,5 кБк/м
2
,
для отримання м’яса конини — 391,2 кБк/м
2
, яловичини (ві-
ком понад 6 та до 6 місяців) — 347,7 та 184,1 кБк/м
2
відповід-
но. Зазначено, що вирощування досліджуваних інтродуцентів
(топінамбур рожевий, сильфій пронизанолистий, китайбелія
виноградолиста, амарант гібридний, чорноголовник багато-
шлюбний, свербига східна та ін.) на радіоактивно забрудне-
них непридатних для с.-г. використання ґрунтах порівняно
з травостоєм природних сіножатей і традиційних кормових
культур дає змогу зменшити надходження
137
Cs до продукції
тваринництва в 1,3–6 разів.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
632 ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН.
ЗАХИСТ РОСЛИН
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — академік НААН ЛІСОВИЙ М.П.
УДК 631.51+632.51
2017.1.130. ЧОРНИЙ ПАР, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ СПОСІБ
ЗАХИСТУ ВІД БУР’ЯНІВ
/ Маслійов С.В. // Карантин і захист
рослин. — 2016. — № 10. — С. 16–20. — Бібліогр.: 10 назв.
Чорний пар, бур’яни, системний гербіцид, селективний
системний гербіцид, аміачна селітра, бакова суміш, за-
бур’яненість, оптимальні технології.
Наведено результати експериментальних робіт, проведе-
них на кафедрі Луганського національного ун-ту та в умовах
фермерського господарства Старобільського р-ну Луган-
ської обл. щодо ефективності дії гербіцидів як технологічних
елементів протибур’янового комплексу на чорному пару.
Вивчали ефективність: системного гербіциду суцільної дії
Геліос (4,00 л/га), селективного системного гербіциду Дианат
як провідника (0,15 л/га), аміачної селітри як пом’якшувача
жорсткої води та бакової суміші усіх вищенаведених складо-
вих. Надано дані щодо кількісно-видового складу бур’янової
рослинності. Наведено опис найпоширеніших бур’янів, зок-
рема таких, як: осот рожевий, нетреба звичайна, молочай
лозний, мишій зелений, березка польова. Надано схему
польового досліду та показники ефективності дії гербіцидів
за різних методів обробітку. Сформульовано рекомендації
щодо приготування робочого розчину та оптимальної техно-
логії контролювання бур’янової рослинності. Запропонована
бакова суміш: знищує не лише наземну частину бур’янів,
але і їх кореневу систему, що надзвичайно актуально для
контролювання багаторічних корнепаросткових бур’янів;
ефективно знищує як однорічні, так і багаторічні бур’яни на
полях; істотно знижує загальну засміченість полів і зводить
до мінімуму кількість механічних обробітків ґрунту. Суміші
не властива ґрунтова активність, тому після її застосування
можна сіяти будь-які с.-г. культури.
УДК 631.527:633.15:632.938(477.4+292.485)
2017.1.131. ОЦІНКА САМОЗАПИЛЕНИХ ЛІНІЙ ТА ГІБРИ-
ДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНОГО ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ЗА
СТІЙКІСТЮ ДО УРАЖЕННЯ ХВОРОБАМИ ТА ПОШКО-
ДЖЕННЯ ШКІДНИКАМИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕ-
РЕЖНОГО
/ Мазур В.А., Колісник О.М. // Сільське господар-
ство та лісівництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 4. — С. 133–
142. — Бібліогр.: 10 назв.
Самозапилені лінії, прості гібриди, кореляційний зв’язок,
вегетаційний період, стійкість, шведська муха, кукурудзя-
ний метелик, пухирчаста сажка, летюча сажка.
Протягом 2005–2007 рр. на дослідному полі кафедри бота-
ніки, генетики та захисту рослин ВНАУ оцінили самозапилені
лінії кукурудзи на стійкість до основних хвороб та шкідників;
виявили детермінуючі ознаки і розробили принципи добору
батьківських пар для створення гібридів кукурудзи, стійких
до комплексу ентомо- та фітопатогенів. Наведено дані щодо
впливу морфологічних ознак рослин самозапилених ліній
та простих гібридів кукурудзи на їх стійкість до шкідників і
хвороб. Встановлено, що формування ознак стійкості кукуру-
дзи до шкідників та хвороб перебуває під значним впливом
абіотичних чинників довкілля. Оцінка самозапилених ліній
за показниками екологічної стабільності та пластичності
дає змогу досить ефективно розділити вихідний матеріал
кукурудзи за селекційною цінністю та визначити генотипи,
факторна частка у формуванні ознак стійкості яких є макси-
мально генетично зумовленою і стабільною за роками. Так
середньодобова температура з коефіцієнтом детермінації
на рівні 49–80% є прямо формувальною за показниками
ушкодження та ураженості самозапилених ліній та гібридів
кукурудзи в розрізі шкодочинних об’єктів, що вивчаються.
Інші параметри: ГТК, сума опадів, відносна вологість повітря,
коефіцієнт зволоження є обернено формувальними у вира-
женості ушкодженості та ураженості енто- та фітопатогенами.
Стійкість до сажкових хвороб кукурудзи є тенденційно вища
у форм з нижчим закладенням качана, меншою вираженіс-
тю продуктивних рудиментів за умови більш скоростиглої
форми генотипу. До кукурудзяного метелика найбільш стійкі
низько- та середньорослі пізньостиглі форми, а до шведської
мухи генотипи з менш інтенсивним початковим ростом та
помірними темпами листкоутворення.
УДК 631.95:632.51:633.63
2017.1.132. ГІРЧАК ПОВЗУЧИЙ НА ПОЛЯХ — ПРОБЛЕ-
МА АКТУАЛЬНА
/ Іващенко О.О., Шевчук О.М. // Карантин
і захист рослин. — 2016. — № 8/9. — С. 14–16. — Бібліогр.:
11 назв.
Бур’яни, гірчак повзучий, осот рожевий, березка польова,
пшениця озима, урожайність, коефіцієнт зниження урожай-
ності.
Метою досліджень було вивчення особливостей біології
гірчака повзучого та розробка ефективної системи захисту
від нього орних земель. Дослідження гірчака повзучого було
розпочато 2013 р. в лабораторії гербології Ін-ту біоенер-
гетичних культур і цукрових буряків НААН. Досліди були
польовими і передбачали комплексне уточнення особли-
востей біології даного виду бур’яну, реакції його рослин на
індуковані стреси різної природи, здатності їх до відростання.
Гірчак повзучий є грізним конкурентом практично для всіх
видів культурних рослин на полях і типовим представником
рослин-аборигенів сухого степу. У дослідах середній рівень
урожайності зерна на ділянках з гірчаком повзучим становив
5,4 т/га або поступався показникам урожайності на посівах
без бур’янів на 2,02 т/га. Серед багаторічних видів бур’янів,
що були використані в дослідженнях, найвищий рівень не-
гативного впливу на посіви пшениці озимої проявили рослини
гірчака повзучого. Коефіцієнт зниження рівня урожайності
зерна на одиницю сирої маси гірчака повзучого досягав 0,72,
осоту рожевого — 0,51 та березки польової — 0,47. Серед
багаторічних видів бур’янів рослини гірчака повзучого від-
значаються найвищою здатністю до виживання і стійкістю до
індукованих механічних стресів. З глибини зрізування 80 см
у гірчака повзучого відростало до 65% рослин, а у осоту
рожевого — лише 32,5, березки польової — 21,3%. Навіть з
глибини 160 см у гірчака повзучого відростало до 10% зріза-