Упрощенная HTML-версия
30
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.125.
середньобагаторічних втрат ґрунту в агроландшафтах (АЛ).
Установлено, що на водозбірних площах АЛ Старобіль-
ської схилово-височинної області протікають ерозійні про-
цеси різної інтенсивності. З’ясовано, що середньобагаторічні
втрати ґрунту внаслідок водної ерозії на водозбірній площі
Марківського водосховища становлять як мінімум 4,7 т/га.
На елементарних водозборах гідротехнічних споруд багато-
річні втрати ґрунту від ерозії варіюють залежно від площі
водозбору, схилу, довжини та експозиції схилів у межах від
1,0 до 2,8 т/га. Згідно зі шкалою класифікації річних втрат
ґрунту в результаті ерозії такі втрати на водозбірних площах
відносять до середніх.
УДК 631.95:631.461
2017.1.125. БИОСЕНСОРНЫЕ СВОЙСТВА ПОЧВЕННОЙ
МИКРОБИОТЫ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ ПЕСТИЦИДОВ
/ Бров-
ко И.С., Чабанюк Я.В., Мазур С.В., Ящук В.У. // Агроеколо-
гічний журнал. — 2016. — № 3. — С. 111–116. — Бібліогр.:
8 назв.
Агроекологія, пестициди, біотестування, мікробіота
ґрунтова, тест-культура, токсичність пестицидів.
Здійснено підбір оптимальних культур-біосенсорів для оцін-
ки токсичного впливу пестицидів (П.) із застосуванням тест-
смужок, які активно використовуються в агротехнічній практиці
на території України. Аналіз даних чутливості досліджуваних
мікроорганізмів до окремих П. засвідчив, що кожна тест-
культура по-різному реагує на їх застосування. Чутливими
сенсорами можна вважати
A. chroococcum
i
P. polymyxa
.
Порівнюючи одержані дані швидкості формування стійкої зони
затримки росту і чутливості мікроорганізмів до дії конкретних
препаратів, можна стверджувати, що сенсори
P. polymyxa
і
P. fluorescens
придатні для біотестування різних типів П.
При вивченні реакції запропонованих тест-культур на інші
види П. необхідно контролювати зону затримки росту через
добу після її формування, щоб виключити бактеріостатичну
дію препарату і неточності інтерпретації результатів. Всі дос-
ліджувані П., за винятком гербіциду Ураган форте, різною мі-
рою виявляли токсичний вплив на мікроорганізми-індикатори.
Одержані дані потребують перегляду регламентів застосуван-
ня пестицидів за проведення їх екологічної експертизи.
УДК 631.95:631.572.002.68:633.1
2017.1.126. ЕКОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ У ВИКОРИСТАННІ
СОЛОМИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
/ Мазурак О., Зеліско О.,
Бучко А. // Вісник Львівського національного аграрного уні-
верситету. — Л., 2016. — № 20: Агрономія. — С. 22–27. —
Бібліогр.: 7 назв. Шифр 548316.
Агроекологія, зернові культури, солома зернових куль-
тур, екологічність використання соломи.
Досліджувалися перспективність та екологічність викорис-
тання соломи (С.) зернових культур не тільки в аграрному
виробництві, а й як альтернативне паливо та екологічний
матеріал у будівництві. Використання С. як органічного доб-
рива та важливого чинника ґрунтоутворення в агроценозах
сівозмін на сьогодні залишається актуальним і є стратегіч-
ним напрямом розвитку сільського господарства України.
Зазначено, що С. зернових культур є найважливішим дже-
релом паливних відходів с.-г. рослин. Однак як стратегічний
ресурс використовується вкрай неефективно. Екологічна
ефективність біоенергетичних технологій можлива в разі
відповідності установок на твердій біомасі поточним і май-
бутнім вимогам Директиви 2009/28/ЕС. У секторі будівництва
перспективними є технології, які використовують екологічні
стінові конструкції з тюкованої С., ефективність яких полягає
в тому, що, захистивши солому від зовнішніх механічних та
інших чинників шаром армованого торкрет-бетону, торкрето-
вана конструкція стає ще й каркасом стіни.
УДК 631.95:631.582.9(477.63)
2017.1.127. ПЕРЕЛОГОВІ ЗЕМЛІ ЯК ПЕРСПЕКТИВНІ ВІД-
НОВЛЮВАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОМЕРЕЖІ ПРАВОБЕРЕЖ-
НОГО СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я
/ Лисогор Л.П., Багрі-
кова Н.О., Красова О.О. // Український ботанічний журнал. —
2016. — Т. 73, № 2. — С. 116–125. — Бібліогр.: 26 назв.
Екомережа, переліг, моніторинг.
Запропоновано шляхи розв’язання проблеми розширення
площ природно-заповідного фонду (ПЗФ) Правобережного
степового Придніпров’я за рахунок залучення перелогових
земель (ПЗ) як відновлювальних елементів екомережі. В ре-
гіоні виявлено відновлювальні перелогові ділянки, що харак-
теризуються значним ценотичним різноманіттям і наявністю
созологічно цінних видів. Зазначено, що відновлення рос-
линного покриву на ПЗ відбувається доволі швидко внаслідок
занесення насіння степових видів з прилеглих територій
заповідних об’єктів або збережених степових ділянок. У де-
яких випадках прискорення демутації можливе у випадку
використання методу підсіву рідкісних видів, медоносних і
лікарських рослин, а також створення осередків інсемінації
на ПЗ для кращого розповсюдження насіння. Негативним
чинником, який впливає на розвиток рослинних угруповань
перелогів, є безсистемний випас великої рогатої худоби
та випал, унаслідок чого формуються мікроценоструктури
з домінуванням
Cirsium setosum
(Willd.) Besser,
Onopirdum
acanthium
L.,
Ambrosia artemisifolia
L.,
Iva xanthiifolia
Nutt. та
Artemisia vulgaris
L. На перелогах, які близькі до завершення
процесу демутації, формуються угруповання асоціацій
Stipe-
tum (capillatae festucosum
(
valesiacae
),
Koelerietum
(
cristatae
)
poosum
(
angustifoliae
),
Festucetum
(
valesiacae
)
koeleriosum
(
cristatae
),
Poetum
(
angustifoliae
)
festucosum
(
valesiacae
).
УДК 631.95:633.11:539.16:575.224.4
2017.1.128. ГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ РАДІОНУКЛІДНОГО
ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІСЛЯ
АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
/ Моргун В.В., Яким-
чук Р.А. // Физиология растений и генетика. — 2016. — Т. 48,
№ 4 (юбилейный). — С. 279–297. — Бібліогр.: 74 назви.
Агроекологія, радіонукліди, забруднення середовища ра-
діонуклідами, мутагенез, екосистеми.
Узагальнено й проаналізовано результати досліджень
генетичних наслідків аварії на ЧАЕС, які дають уявлення
про початкові мутаційні процеси, спричинені реакцією в
окремих організмах і природних екосистемах. Під час оці-
нювання можливих наслідків хронічного впливу іонізуваль-
ного випромінювання на живі системи й розробки принципів
радіаційного захисту біоти особливо актуальним є питання
інтенсивності мутаційних процесів, адже однією з найважли-
віших реакцій популяції на радіаційні впливи є збільшення
генетичної та фенотипної мінливості. Незважаючи на 30-річ-
ний поставарійний період і зниження дозових навантажень
у зоні відчуження ЧАЕС, мутаційна мінливість (ММ) живих
організмів продовжує залишатися на високому рівні. Грізни-
ми провісниками тяжких наслідків чорнобильської аварії є
потворства серед рослин, тварин і людей. Підвищення ММ
рослин пшениці озимої, спричиненого хронічною дією радіо-
активного забруднення, фіксували вже через 20 років після
аварії. Кількість виявлених мутаційних змін перевищувала
контрольний рівень у 9,5–27,2 раза. Радіаційне опромінення
рослин пшениці озимої впродовж усього вегетаційного періо-
ду близько від зони відчуження ЧАЕС через 25 років після
аварії спричиняло зростання частоти видимих мутацій у 8,0–
14,9 раза. Відсутність прямої залежності частоти виникнення
мутацій від щільності радіонуклідного забруднення ґрунту
ускладнює використання в цих умовах показників питомої
радіоактивності й потужності експозиційної дози для прогно-
зування тяжкості генетичних порушень організмів. Одержані
дані свідчать про необхідність подальшого тестування на
всіх рівнях організації генетичних наслідків забруднення
довкілля радіонуклідами з урахуванням їх інформаційної
цінності для прийдешніх поколінь.
УДК 631.95:637:639.16:504.054:546.36(477.41/.42)
2017.1.129. ПРОГНОСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ АГРОЛАНДШАФТАХ
ПОЛІССЯ
/ Фещенко В.П., Гуреля В.В. // Збалансоване при-
родокористування. — 2016. — № 3. — С. 25–30. — Бібліогр.:
5 назв.
Екологічна базпека, забруднення радіоактивне, агро-
ландшафт, цезій, кормові культури, дерново-підзолистий
ґрунт.
Розроблено методологічні основи управління системою ра-
діоекологічної безпеки, що передбачають сукупність підходів,
методів, теорій, які визначають цільове призначення прак-
тичних результатів дослідження. Обґрунтовано доцільність
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ