Упрощенная HTML-версия
25
№ 1 (71), 2017
2017.1.106.
ДОБРИВА
УДК 631.8
важливість підвищення родючості ґрунту як головного фак-
тора одержання додаткового врожаю. Зроблено висновки:
пряма дія мінеральних добрив на підвищення продуктив-
ності сівозмін у Західному Поліссі має зворотню залежність
від рівня родючості дерново-підзолистих ґрунтів та післядії
добрив; коефіцієнти використання житом озимим азоту з
добрив, визначені ізотопним методом (
15
N), не перевищують
31,3% і значно (1,6–1,7 раза) поступаються коефіцієнтам,
визначеним балансовим методом (“різниця”), що свідчить
про завищення останніх за рахунок родючості ґрунту; систе-
ми удобрення у сівозмінах Західного Полісся повинні бути
динамічними та враховувати зміни родючості ґрунту і рівні
застосування органічних добрив.
УДК 631.8:631.84/.86:633.1:633.5/.9
2017.1.103. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬ-
НИХ ДОБРИВ У ПОСУШЛИВИХ УМОВАХ
/ Чумак А. // Про-
позиція. — 2016. — № 12. — С. 68–74.
Мінеральні добрива, зернові культури, технічні культу-
ри, мінеральна та органо-мінеральна системи удобрення,
гумінові препарати.
Наведено дані щодо потреби найпоширеніших с.-г. куль-
тур: пшениця озима, кукурудза, соя, ріпак озимий, соняшник
у воді (т/га), а також транспіраційні коефіцієнти, критичні
періоди потреб рослин у волозі, ін. За оптимальних умов
забезпечення рослин вологою та елементами мінерального
живлення витрати води на формування одиниці врожаю зав-
жди менші, ніж за дефіциту одного з цих компонентів або
обох. За вододефіциту добрива не лише не забезпечують
бажаного ефекту, а й, навпаки, можуть спричинити гальму-
вання ростових процесів у рослині. Слід вдаватися до всіх
доступних заходів накопичення і зберігання вологи у ґрунті.
Високу результативність має внесення добрив у основне
підживлення може знизити ефективність на 30–40% (окрім
азотних добрив). Охарактеризовано особливості живлення
рослин азотом, фосфором і калієм. Якщо восени за основ-
ного обробітку внесення добрив не проводили, є можливість
виправити ситуацію навесні, але за умови достатнього на-
копичення вологи в осінньо-зимовий період (особливо для
технічних культур). У посушливі роки ефективність добрив із
вмістом мікроелементів: міді, цинку, бору, молібдену, кобаль-
ту є досить відчутною. Мікроелементи знижують транспірацію
у денний період і підвищують у ранішній. В умовах посухи
обробка насіння розчинами кобальту та міді підвищує посу-
хостійкість пшениці та ячменю. Підживлення надземних ор-
ганів зернобобових культур молібденом має стабілізаційний
вплив на азотфіксувальні процеси бульбочкових бактерій.
Найдієвішим заходом протистояння низькому вмісту вологи
у ґрунті є застосування органічних добрив, або їх альтерна-
тиви — органо-мінеральних добрив. Як правило кількість аку-
мульованої вологи вдвічі–вп’ятеро перевищує масу добрив.
У посушливих умовах невід’ємною складовою технології
вирощування (за даними експерименту Інституту живлення
рослин) має стати обробка насіння гуміновими препарата-
ми, зокрема біологічно активними речовинами (БАР). До
загальновизнаних методів регулювання водного режиму
(снігозатримання, мінімізація обробітку ґрунту, оперативність
сівби, боротьба з бур’янами тощо) додається забезпечення
раціональної системи удобрення.
УДК 631.8:633.282:633.283:620.952
2017.1.104. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ БІО-
ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНИХ СИСТЕМ
УДОБРЕННЯ
/ Скачок Л. М., Квак В.М. // Наукові праці Інститу-
ту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. пр. —
К., 2016. — Вип. 24. — С. 86–92. — Бібліогр.: 7 назв.
Система удобрення, міскантус, просо лозоподібне, енер-
гетична та економічна ефективність.
В Інституті с.-г. мікробіології та агропромислового ви-
робництва НААН протягом 2011–2015 рр. досліджували
особливості мінерального живлення рослин, застосування
мікробних препаратів при вирощуванні проса лозоподібного
(ПЛ) та міскантусу (М.) в ґрунтово-кліматичних умовах Поліс-
ся. Схема польового досліду: 1. Гній (40,0 т/га) + N
40
P
15
K
60
;
2. Біопроферм — еквівалентно вар. 1 (6 т/га); 3. Сидерат +
солома (10 т/га) + N
40
P
15
K
60
; 4. Сидерат + солома (10 т/га) +
N
40
K
60
+ Поліміксобактерин; 5. Сидерат + солома (10 т/га) +
N
20
P
15
K
60
+ Мікрогумін; 6. Сидерат + солома (10 т/га) +
N
20
P
15
K
55
+ Оазис (N
20
). Наведено дані щодо урожайності
ПЛ і М., виходу твердого палива та енергії з одиниці площі
залежно від різних систем удобрення (середнє за 2011–
2015 рр.), а також економічної ефективності вирощування
біоенергетичних культур (БЕК) на площі 1 га для виробниц-
тва твердого біопалива (за три і чотири роки вегетації і за
2015 р.). Зроблено висновки: за вирощування нових видів
енергетичних культур БЕК (М. і ПЛ) доцільним є використан-
ня альтернативних джерел органічних добрив та зменшення
норми мінеральних добрив за рахунок внесення рідкого по-
лімінерального добрива Оазис. Наведено дані щодо вмісту
сухої речовини у рослинах ПЛ і М. до фону (гній + NРК),
максимального розрахункового виходу твердого палива та
отриманої енергії у різних варіантах, собівартості біомаси
і рівня рентабельності виробництва біопалива при вирощу-
ванні міскантусу і проса лозоподібного.
УДК 631.81:633.34:631.821.1
2017.1.105. ФОРМУВАННЯ СИМБІОТИЧНОГО АПАРАТУ
ТА ЗЕРНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УДО-
БРЕННЯ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
/ Кулик С.М. //
Агроекологічний журнал. — 2016. — № 4. — С. 149–152. —
Бібліогр.: 4 назви.
Соя, мінеральні добрива, вапнування, симбіотичний апа-
рат, урожайність.
Дослідження проводили впродовж 2013–2015 рр. у дов-
готривалому стаціонарному досліді на базі Інституту сіль-
ського господарства Західного Полісся. Ґрунт дослідного
поля — дерново-підзолистий, зв’язно-піщаний, з низьким
умістом гідролізованого азоту і рухомого калію та підвище-
ним — фосфору. Сою (ультраранній сорт Легенда) висівали
вузькорядним способом у чотирипільній сівозміні. Попере-
дник — пшениця озима. Площа облікової ділянки — 50 м
2
,
повторність — триразова. Мінеральні добрива вносили у
вигляді аміачної селітри. Проведені дослідження свідчать
про те, що формування і розвиток бульбочок на коренях сої
відбувається активно за удобрення та післядії вапнування,
а також посилюється внаслідок обробки посівів розчином
комплексного добрива Нутрівант Плюс олійний. Встановлено,
що оптимальну симбіотичну діяльність та найвищу продук-
тивність зерна сої забезпечує внесення мінеральних добрив
у нормі N
40
P
60
K
60
за післядії 2,0 норм вапнякових меліорантів
та позакореневого підживлення мікродобривом на фоні вико-
ристання побічної продукції зернових на добриво. Доведено,
що удобрення та післядія вапнування позитивно впливали на
функціонування симбіотичного апарату та врожайність сої.
Встановлено, що на дерново-підзолистому ґрунті Західного
Полісся України високоефективним є внесення мінеральних
добрив у нормі N
40
P
60
K
60
за післядії двох норм вапнякових
меліорантів та позакореневого підживлення мікродобривом
на фоні використання як добрива побічної продукції зерно-
вих. Це сприяє активізації розвитку бульбочок на коренях сої,
а також отриманню значних приростів урожайності зерна.
Проведено кореляційно-регресійний аналіз урожайності сої,
що дає змогу достовірно прогнозувати її рівні на основі по-
казників кількості та маси бульбочок.
УДК 631.811:631.86
2017.1.106. СТАН СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ ЗА ВПЛИ-
ВУ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ І РЕГУЛЯТОРІВ РОС-
ТУ РОСЛИН
/ Василенко М.Г., Стадник А.П., Душко П.М.,
Дем’янюк О.С. // Агроекологічний журнал. — 2016. — № 4. —
С. 102–105. — Бібліогр.: 8 назв.
Віталист, Оазис, Добродій, Гумісол, Емістим, сірі лісові
ґрунти, агрохімічні показники.
У польових і лабораторних умовах на сірих лісових ґрунтах
дослідного поля Інституту агроекології і природокористування
НААН упродовж 2006–2012 рр. досліджено вплив вітчизня-
них органо-мінеральних добрив Віталист, Оазис, Добродій
і регуляторів росту рослин на агрохімічні та агроекологічні
показники ґрунту. Наведено дані щодо впливу органо-міне-
ральних добрив і речовин, що регулюють ріст рослин, на аг-
рохімічні показники сірого лісового ґрунту (середнє за 2004–
2012 рр.) і вмісту мікроелементів і важких металів у ґрунті
за дії органо-мінеральних добрив і речовин, що стимулюють
ріст рослин (середнє за 2006–2012 рр.). Встановлено, що за-